ВІДКРИТІСТЬ ХАРКІВСЬКОЇ ВЛАДИ: ЯК ПОДОЛАТИ ПОДВІЙНІ СТАНДАРТИ?

Найчастіше «відкритість» влади пов’язують з безперешкодним доступом до адміністративних будівель відповідних органів. Проте таке «фізично-просторове» тлумачення є лише однією зі складових поняття «відкритість». Для цілісного уявлення про відкритість органів публічної влади має йтись про інформаційну відкритість (виконання органом вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»), комунікативну відкритість (виконання вимог Закону України «Про звернення громадян», проведення громадських обговорень і консультацій з громадськістю тощо), інфраструктурну доступність (наявність відповідного обладнання для відвідування органу особами з особливими потребами) тощо.

До того ж, відкритість місцевої влади дослідники найчастіше вивчають, аналізуючи діяльність або органів місцевого самоврядування, або місцевих державних адміністрацій. Розглядаючи наявність безперешкодного доступу до адміністративних будівель органів публічної влади як «фізично-просторовий» вимір її відкритості, ми проаналізували особливості наявного режиму доступу до приміщень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у Харківській області. Ми звернулись із відповідними інформаційними запитами до усіх місцевих державних адміністрацій Харківської області, а також до низки органів місцевого самоврядування (зокрема, до Харківської обласної ради, 27 районних рад, а також до Харківської міської ради та шести міських рад (міст обласного значення), попросивши поінформувати, яким актом (рішенням, розпорядженням тощо) визначено режим доступу та/або правила пропускного режиму до адміністративних будівель (адміністративних приміщень) відповідного органу, а також надати копію зазначеного документа (у разі його наявності).

Аналіз відповідей, отриманих від місцевих державних адміністрацій (далі – МДА) Харківської області засвідчив відсутність єдиної практики з визначення режиму доступу до адміністративних будівель цих органів. Отримані відповіді можна класифікувати за трьома підгрупами:

  1. «Вільний доступ». Йдеться про відсутність документів, якими встановлено режим доступу та/або правила пропускного режиму до адміністративних будівель відповідної МДА у робочий час. Цікаво те, що у Харківській області лише 7 районних адміністрацій можна віднести до цієї підгрупи (Балаклійська, Барвінківська, Богодухівська, Великобурлуцька, Дворічанська, Кегичівська та Чугуївська районні державні адміністрації). Тобто «просторово відкритими» та безперешкодними для відвідування мешканцями нашої області є лише ¼ від загальної кількості МДА області.
  2. «Частковий пропускний режим». Борівська і Вовчанська районні державні адміністрації поінформували про наявність вільного доступу до адміністративних будівель, окрім деяких приміщень, які регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 «Про затвердження Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» та приміщення відділу ведення Державного реєстру виборців апарату районних державних адміністрацій.
  3. «Пропускний режим». В 11-ти місцевих державних адміністраціях наявні документи (Правила, Розпорядження, Порядок тощо), що встановлюють пропускний режим доступу до відповідних адміністративних будівель. Зокрема, про наявність такого режиму поінформували Шевченківська, Харківська, Первомайська, Нововодолазька, Лозівська, Краснокутська, Золочівська, Зміївська, Зачепилівська, Дергачівська, Близьнюківська районні державні адміністрації. Правила пропускного режиму до адміністративних приміщень встановлені і Харківською обласною державною адміністрацією, що має Інструкцію з організації пропускного режиму, узгоджену Управлінням Національної поліції охорони в Харківській області та Управлінням Служби безпеки України в Харківській області. Вхід до адміністративних приміщень відвідувачів здійснюється під наглядом працівників Управління Національної поліції охорони в Харківській області, за наявності документу, що посвідчує особу, та з урахуванням режиму роботи органу, який має на меті відвідати особа.

Зазначимо, що у наданих МДА правилах пропускного режиму найчастіше йдеться про необхідність узгодження відвідування установи з відповідальним працівником органу, а також міститься заборона відвідування будівлі з особистою аудіо-, відео-, радіо-, фотоапаратурою та іншими технічними засобами (якими є, приміром, смартфони) без відповідного дозволу керівництва. Отже підстав для того, щоб знайти привід для відмови громадянам у відвідуванні місцевої державної адміністрації більше, ніж достатньо.

Валківська, Коломацька, Печенізька і Сахновщинська районні державні адміністрації у своїх відповідях зазначили, що запитувана нами інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом. Красноградська РДА відмовила у наданні запиту на публічну інформацію, а відповіді від Ізюмської і Куп’янської РДА так і не були отримані.

Більш відкритими для громадян в порівнянні з місцевими державними адміністраціями є районні ради Харківщини. Проте і тут йдеться про відсутність єдиної практики з визначення режиму доступу до їхніх адміністративних будівель.

  1. «Відкритий доступ». З 27 районних рад про відсутність режиму доступу та/або правил пропускного режиму до своїх адміністративних будівель поінформували 15 органів місцевого самоврядування (Барвінківська, Богодухівська, Боровська, Валківська, Великобурлуцька, Вовчанська, Дергачівська, Зачепилівська, Зміївська, Кегичівська, Коломацька, Краснокутська, Печенізька, Сахновщинська, Чугуївська ради). Цей показник є удвічі більшим за кількість «відкритих МДА», проте і він свідчить про вибіркову відкритість органів місцевого самоврядування на Харківщині. З 7 міських рад міст обласного значення про відсутність режиму доступу та/або правил пропускного режиму до своїх адміністративних будівель поінформували ради Люботина, Чугуєва, Первомайська, Ізюма.
  2. «Пропускний режим». 7 районних рад мають документально закріплений пропускний режим. Це Близнюківська, Золочівська, Красноградська, Лозівська, Нововодолазька, Первомайська, Шевченківська ради. Ще 5 рад – Балаклійська, Дворічанська, Ізюмська, Куп’янська і Харківська відповіді на наші запити не надали. Пропускний режим до приміщень встановлений у міських радах Куп’янську, Лозової і Харкова.

Правила пропускного режиму до адміністративних приміщень Харківської обласної ради визначені Інструкцією з організації пропускного режиму, узгодженою Управлінням Національної поліції охорони в Харківській області та Управлінням Служби безпеки України в Харківській області. Для робітників органу виготовлено електронні картки-перепустки, вхід до адміністративних приміщень відвідувачів здійснюється під наглядом працівників Управління Національної поліції охорони в Харківській області, за наявності документу, що посвідчує особу, та з урахуванням режиму роботи органу.

З одного боку, орган державної влади чи орган місцевого самоврядування  може об’єктивно не бути спроможним забезпечити умови для одночасного перебування в робочих приміщеннях необмеженої кількості осіб. Це унеможливить забезпечення прав працівників на відповідні умови праці та не дозволить керівникам органів забезпечити належну охорону державної таємниці, іншої службової інформації, не беручи до уваги забезпечення громадського порядку. З іншого боку, навряд чи можна уявити, що відвідування органу громадянами буде постійно масовим.

Встановленню пропускного режиму до приміщень органів державної влади сприяє чинне законодавство. Так, закон України «Про державну таємницю» зобов’язує керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці органів публічної влади. Обов’язки щодо охорони державної таємниці визначені й підзаконними актами у цій сфері (Порядок організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах, організаціях, затверджений постановою Уряду від 18.12.2013 № 939). Інший Закон України «Про охоронну діяльність» надає право персоналу охорони вимагати дотримання пропускного режиму на відповідних об’єктах. Як бачимо, багато керівників органів публічної влади Харківщини обґрунтовують своє рішення щодо встановлення пропускного режиму, спираючись на ці норми.

Із зазначеного вище очевидно таке:

  1. Як бачимо, місцеві державні адміністрації є більшою мірою «закритими» для безперешкодного відвідування громадянами в порівнянні з місцевими радами. «Зразок» зі встановлення пропускного режиму на рівні обласної державної адміністрації на Харківщині наслідують не всі районні державні адміністрації. Тим не менш, органи публічної влади на Харківщині наразі залишаються далекими від того, щоб бути просторово «відкритими» для безперешкодного відвідування громадянами.
  2. Прогалина в законодавстві дає можливість керівникам органів публічної влади встановлювати режим доступу до адміністративних будівель на власний розсуд. Відсутність єдиної практики в регулюванні доступу громадян до адміністративних будівель органів публічної влади свідчить про необхідність встановлення єдиного стандарту «фізично-просторової» відкритості. На наше переконання, документи, що регулюють цей режим, мають підлягати обов’язковій державній реєстрації як нормативно-правові акти органів публічної влади, що допоможе уникати непорозуміння з боку суспільства і конфліктних ситуацій під час відвідування громадянами цих органів.
  3. Варто констатувати і те, що відкриваючи дані державних реєстрів та запроваджуючи електронні звернення, консультації і петиції, держава досі не може «відкрити» владу на всіх рівнях у «фізично-просторовому» вимірі.
  4. Іноді встановлення пропускного режиму є виправданим, проте він не повинен створювати перешкоди у доступі громадян до органів публічної влади.
  5. Констатуємо невідповідність задекларованого вищими посадовими особами прагнення до європейських стандартів (зокрема, відкритості) відмовам місцевих чиновників в наданні відповідей на запити про публічну інформацію.
  6. Комплексну відкритість місцевої влади не можливо досягти без уваги до аналізу пропускних режимів територіальних підрозділів центральних органів державної виконавчої влади, а також без забезпечення комунікативної, інформаційної і інфраструктурної її складових.

 

 

No Comments

Post a Comment