ЗАХИСТ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНИХ СУДАХ: ЕФЕКТИВНИЙ ЧИ НІ?

Членство в міжнародних організаціях надає низку можливостей, в тому числі і додаткові інструменти захисту шляхом звернення до судових інстанцій, що утворені і функціонують у рамках цих організацій.

Частково ЕкспертиЗА Реформ вже порушувала питання використання міжнародного судового інструментарію у статті щодо необхідності ратифікації Римського Статуту, який надасть нам змогу звернутися до Міжнародного кримінального суду (https://www.facebook.com/expertreform/posts/1569562003134327 ).

Але зараз мова піде про вже наявні інструменти міжнародного судового захисту України через війну Російської Федерації, а саме – про Європейський суд з прав людини та Міжнародний Суд ООН, та про те, наскільки ефективно влада використовує ці можливості.

Наводимо стислий аналіз судових справ за наявною у відкритих джерелах інформацією за такою схемою:

1) номер справи, назва справи, дата подання заяви;

2) хід справи;

3) предмет і підстави вимог України;

4) заперечення Російської Федерації;

5) представництво інтересів України;

6) рішення у справі.

 

  1. ПОЗОВИ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

 

Європейський суд з прав людини діє в рамках Ради Європи, а правовою основою його діяльності є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004/paran82#n82 ). І Україна, і Російська Федерація є членами Ради Європи та ратифікували Конвенцію.

Стаття 33 Конвенції надає можливість розгляду ЄСПЛ справ, обома сторонами яких будуть держави.

Користуючись цим правилом, до ЄСПЛ Україною у період 2014 – 2015 років подавалось наступні міждержавні позови до Російської Федерації, що стосуються подій у Криму та на Сході України (http://www.echr.coe.int/Documents/InterStates_applications_ENG.pdf , http://www.echr.coe.int/Documents/FS_Armed_conflicts_ENG.pdf ).

Вся інформація по справах у ЄСПЛ у вигляді таблиці доступна за посиланнями:

https://drive.google.com/file/d/1TENmI4g0b0dPmTjWGi66Qb-LhIFB245D/view

СПРАВИ У ЄСПЛ

Погодьтесь, що європейська судова бюрократія вражає.

Але навіть незважаючи на тривалі терміни розгляду подібної категорії справ, про які свідчить судова практика ЄСПЛ, і встановлені Регламентом Суду строки хто заважає нашим уповноваженим представникам звертатись до нього з заявами та клопотаннями із проханням щодо пришвидшення розгляду наших справ, зважаючи, що в Україні йде війна?

Відповідно до національного законодавства України забезпечення здійснення представництва інтересів України у ЄСПЛ здійснює заступник Міністра юстиції України – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/784-2006-%D0%BF ).

Крім того, для забезпечення діяльності Уповноваженого у структурі Мінʼюсту є цілий укомплектований Секретаріат з чималою структурою (https://minjust.gov.ua/m/sekretariat-upovnovajenogo-u-spravah-evropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini ).

Тобто, хід та результати розгляду цих справ – це зона відповідальності саме цього Міністерства.

Звернімо увагу, що Міністерство юстиції не надто оперативно опікувалося розглядом цих справ – лише минулого року, користуючись можливостями, наданими чинним законодавством, ним було залучено міжнародних радників для розгляду справ за заявами № 20958/14 та № 8019/16. Це відбулось на підставі переговорної закупівлі юридичних послуг, які велись з британською фірмою Ben Emmerson QC (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-11-10-003550-b , https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-11-10-003544-b ).

Договори про надання послуг було підписано лише 1 грудня 2017-го (!!).

Між іншим, вартість кожного договору становить 2 970 000,00 грн!!!

Таким чином, хоча Мінʼюст і заявляє, що він робить все можливе для отримання позитивних результатів, але відсутність взагалі будь-якого просування у розгляді справ навряд чи свідчить на його користь.

 

  1. ПОЗОВ ТА КЛОПОТАННЯ ДО МІЖНАРОДНОГО СУДУ ООН

 

І Україна, і РФ є членами ООН, а Росія, до того ж, – ще й постійним членом Ради Безпеки ООН. Виходячи з членства у цій організації наша держава має можливість звернутись до Суду ООН за захистом своїх міжнародних інтересів. Міжнародний Суд ООН здійснює розгляд судових справ, сторонами яких є виключно держави, а нормативно-правовою базою є цілий ряд міжнародних конвенцій.

Вся інформація по справах у Міжнародному Суді ООН у вигляді таблиці доступна за посиланнями:

https://drive.google.com/open?id=1FBtPtHqsJNjE837ZnlrYQUOv4xkkBpJ-

СПРАВИ У МС ООН

Тож, остаточного рішення у справі чекати ще не скоро.

Здійснення захисту прав та інтересів України під час вирішення цієї категорії міжнародних спорів за участю України та інших суб’єктів міжнародного права покладено на Міністерство закордонних справ України відповідно до положення про це відомство (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/281-2016-%D0%BF ).

Ми вже звертали увагу громадськості, що для підготовки позову та для представництва інтересів України під час самого засідання суду МЗС у 2016 році було витрачено 100 мільйонів бюджетних коштів на залучення іноземного юридичного радника (https://www.facebook.com/expertreform/photos/a.955829301174270.1073741826.955829244507609/1240795969344267/?type=3 )!

У 2017 році МЗС також залучало ту саму компанію для розгляду низки справ, в тому числі і у справі за позовом України проти Російської Федерації, поданим 16 січня 2017 року до Міжнародного суду ООН (https://dozorro.org/tender/UA-2017-06-27-001736-b#tender ).

Бюджетних коштів було витрачено 138 мільйонів гривень!!!

Планом закупівель Міністерства закордонних справ на 2018 рік (https://prozorro.gov.ua/plan/search/?dateplan[plan_tender]=01.01.2018%E2%80%9431.12.2018&edrpou=00026620 ) знову передбачено проведення у лютому закупівлі послуг з юридичного консультування та юридичного представництва. Вочевидь, і для подальшого просування у справі проти Росії.

Запланована вартість закупівлі рекордна – 207 мільйонів гривень гривень!!!

Якщо ж наша влада витрачаючи ТАКІ СУМИ КОШТІВ все одно не може забезпечити ефективні результати судових справ – взагалі постає питання щодо її компетентності та придатності для реалізації своїх повноважень…

Через незадовільну роботу як Міністерства закордонних справ, так і американських «фахівців» цей надважливий судовий процес погрожує затягнутись на невизначений час.

 

Чи припустиме таке поверхневе ставлення влади до захисту нашої держави у доленосних для нас справах?

Відповідь очевидно не потрібна.

Тим часом, кожен день військової окупації має для нас невідворотні наслідки: кожен день забирає людські життя наших громадян та надає агресору додатковий час для скоєння своїх злочинів.

Тож, на підсумку можемо визнати, що кількість заходів, вжитих нашою владою для захисту інтересів нашої держави в міжнародних судах, не відповідає кількості порушень держави-агресора – від анексії Криму до війни на Донбасі.

За таких умов представництво України в міжнародних інстанціях не можна вважати ефективним, а кількість звернень до них з нашого боку – невідповідною кількості фактів проявів агресії РФ.

No Comments

Post a Comment