ЗАКОНОДАВЧИЙ ПРОЦЕС СЬОГОДЕННЯ

Минулого тижня, починаючи з вівторка, три дні поспіль народні обранці працювали над розглядом у другому читанні законопроекту № 7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях».

До другого читання цього законопроекту представниками різних політичних сил було підготовлено 673 поправки.

214 поправок за наполяганням їх розробників були розглянуті безпосередньо у сесійній залі протягом чотирьох пленарних засідань
(на засіданні Верховної Ради 16 січня було розглянуто 150 поправок, на засіданні 17 січня – 43, на засіданні 18 січня – 21 поправка).

Поправки, що були розглянуті у сесійній залі, пропонувалися як депутатськими групами, так і депутатами одноособово. Загалом вони були подані 82-а народними депутатами, з яких 25 представників депутатської фракції Політичної партії “Об’єднання “САМОПОМІЧ”, 11 – представників депутатської фракції ПАРТІЇ “БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА”; 7 – представників депутатської фракції політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”; 6 – представників депутатської фракції Політичної партії “НАРОДНИЙ ФРОНТ”; 4 – представників депутатської фракції Радикальної партії Олега Ляшка; 2 – представників депутатської фракції Політичної партії “Опозиційний блок”; 2 – представників депутатської групи “Воля народу”; 25  – позафракційних.

Особливо вражаючим й прикрим є той факт, що з 214 поправок, розглянутих протягом ТРЬОХ ДНІВ роботи парламенту, лише ОДНА (!) поправка № 650 (внесена нардепом Рябчиним (ВО «Батьківщина»)) була підтримала більшістю народних обранців. Поправка передбачала внесення зміни до Прикінцевих і перехідних положень Законопроекту та стосувалась питання звільнення від сплати судового збору за подання заяв у зв’язку із військовою агресією.

Таким чином, з розглянутих 673 (й винесених на голосування 214) поправок, прийнята була лише одна. Чому?

Невже через те, що жодна з інших 672 не заслуговувала на увагу?

Звісно, що ні.

Інформація про результати голосування, розміщена на сайті Верховної Ради України, красномовно свідчить, що з присутніх на засіданні парламенту 345 депутатів, при розгляді кожної з поправок більше 200 депутатів просто не брали участь у голосуванні.

Це яскраво демонструє або особисте ставлення нардепів до такого надважливого питання, або те, що усі вони виконують чиюсь вказівку
(на користь саме такої версії свідчать окремі інформаційні повідомлення, https://ru.slovoidilo.ua/2018/01/16/novost/politika/reintegraciya-donbassa-nardep-nazval-prichinu-perenosa-golosovaniya).

Отже, особисті справи важливіші за виконання службових обов’язків!

Показовим є й те, що одразу після закінчення розгляду усіх правок законопроект таки було прийнято в цілому більшістю голосів депутатів, присутніх на пленарному засіданні.

Свої голоси «ЗА» віддали 280 народних депутатів, з яких – 123 голоси від фракції ПАРТІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА»; 76 – від фракції ПП «НАРОДНИЙ ФРОНТ», 22 – від фракції ПАРТІЇ «ОБ’ЄДНАННЯ «САМОПОМІЧ», 15 – від фракції ПАРТІЇ «ВО «БАТЬКІВЩИНА»; 17 – від фракції Радикальної партії Олега Ляшка, 10 – від групи «ВОЛЯ НАРОДУ», 1 – від групи «ПАРТІЯ «ВІДРОДЖЕННЯ», 19 голосів позафракційних депутатів.

Проти законопроекту проголосували 36 народних обранців, з яких 33 представники фракції ПАРТІЇ «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК» та 3 позафракційні.

Кнопку «Утримаюся» натиснули 2 депутати, а от 33 народних обранці з тих, хто був присутній у залі, взагалі не проголосували.

Таким чином, усього у голосуванні за прийняття законопроекту в цілому взяли участь 318 депутатів.

Отже, парламент у черговий раз продемонстрував «злагоджену» роботу? Скоріше – її імітацію!

Інакше навіщо три місяці було готувати 673 правки до Законопроекту і витрачати три робочих днів на їх розгляд, якщо відстоювати їх ніхто навіть й не збирався.

З аналізу останніх днів роботи Верховної Ради України можливо дійти висновку про те, що Україна не потребує парламенту такого кількісного складу, адже левова кількість депутатів постійно відсутня в залі під час розгляду важливих законопроектів, а деякі з них не голосують взагалі або систематично утримуються від голосування, навіть перебуваючи на своїх робочих місцях.

На наш погляд, для забезпечення робочого законодавчого процесу в Україні 300 депутатів вистачить!

 

Та що ж далі?

Яка доля очікуватиме прийнятий законопроект № 7163 найближчими днями?

Чи зможе Президент України підписати його вже цього тижня?

Спираючись на норми Регламенту Верховної Ради України, можна сміливо стверджувати, що у січні цього року Законопроект точно не буде підписано.

Річ у тім, що вже наступного дня після його прийняття (а саме 19 січня 2018) у парламенті зареєстровано проект Постанови (№ 7163-П)
«Про скасування рішення Верховної Ради України від 18 січня 2018 року про прийняття в цілому проекту Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63348.

Зазначений проект постанови внесли представники фракції ПАРТІЇ «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК» (Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Михайло Папієв), скориставшись правом, наданим народним обранцям статтею 48 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», відповідно до якої проект постанови про скасування прийнятого закону може бути внесено у разі порушення під час його розгляду й прийняття встановленої Регламентом процедури.

Такий проект постанови в терміновому порядку підлягає розгляду комітетом, до предмета відання якого належать питання регламенту. Після надання відповідним комітетом висновку щодо доцільності прийняття чи відхилення відповідного проекту постанови, він має бути розглянутий на пленарному засіданні Верховної Ради (без голосування про включення до порядку денного).

Враховуючи, що найближче пленарне засідання Верховної Ради України заплановано на 06 лютого поточного року, ймовірно, що подальша доля законопроекту № 7163 буде вирішена саме в цей день.

У будь-якому разі Президент України зможе підписати прийнятий Закон лише після розгляду парламентом проекту постанови ВРУ 7163-П.

Вірогідність, що прийнятий Закон буде скасовано, невелика, адже парламент цього скликання має доволі успішну практику подолання постанов про скасування Законів, прийнятих із порушенням Регламенту

(докладно про технології «маніпулювання» голосами народних обранців ЕкспертиЗА Реформ вже писала раніше у статті «РЕГЛАМЕНТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ: ЗАКОН ЯК ДИШЛО?

https://www.facebook.com/expertreform/photos/a.955829301174270.1073741826.955829244507609/1030231307067402/?type=3&theater).

Без коментарiв

Додати свiй коментар