СУДИ В НЕБЕЗПЕЦІ

Як ми пам’ятаємо, 30 листопада об 11.20 у Нікопольському районному суді пролунали 2 вибухи. В результаті випадку одна людина загинула, десять постраждало, серед них – підсудні, два конвоїри, секретар суду і одна цивільна особа. За інформацією Національної поліції, гранати підірвав батько людини, справу про вбивство якої слухали в цей день. Безперечно, це подія, яку неможливо оминути увагою.

Відійшовши після першого шоку від цієї новини, задаєш логічне запитання: як у приміщення суду могла потрапити людина з гранатами? Як її впустили? А як же охорона?

Майже рік тому Експертиза Реформ вже порушувала питання охорони судів (https://www.facebook.com/expertreform/photos/a.955829301174270.1073741826.955829244507609/1146692485421283/?type=3&theater ), але, як бачимо, воно не тільки не вирішилося, а навпаки – тільки погіршилося.

В рамках поліцейської реформи питання охорони судів вирішено наступним чином: служба судової охорони запрацює лише з 1 січня 2018 року, а до цього часу охорона судів повинна здійснюватися підрозділами Національної гвардії та Національної поліції.

22 жовтня 2014 року затверджено Концепцію першочергових заходів реформування системи Міністерства внутрішніх справ. Її метою було окреслено, зокрема, визначення на законодавчому рівні оновленої загальної структури МВС, структури, чисельності, завдань та повноважень органів внутрішніх справ, умов їх діяльності, пріоритетами якої має стати виконання соціально-сервісних функцій. Декларувалось, що її реалізація дасть змогу сформувати функціональну та ефективну систему органів внутрішніх справ європейського зразка, якісно вдосконалити правоохоронну діяльність, підвищити ефективність та забезпечити своєчасність реагування на сучасні виклики та загрози.

Сам Міністр внутрішніх справ під час запуску реформи гучно проголошував, що весь уряд працює над тим, щоб реформа Міністерства внутрішніх справ України відбулася (https://ukr.segodnya.ua/ukraine/vse-pravitelstvo-rabotaet-na-reformu-mvd-avakov-636664.html ).

В результаті реформування одного органу з виконавчої гілки влади сталося так, що вся судова гілка влади фактично стала заручником цих перетворень.

Станом на початок 2017 року суди, інші органи та установи системи правосуддя розташовувались у 801 приміщенні, з них 459 (59%) – не охоронялись взагалі, 166 (22%) – тільки вдень, 6 (1%) – лише вночі, 140 (18%) – забезпечувались цілодобовою охороною підрозділами Національної поліції України (http://ukrainepravo.com/news/ukraine/sluzhba-sudovoyi-okhorony-protyagom-2017-roku-rozpochne-pratsyuvaty/ ).

Відразу після Нікопольської трагедії Голова Ради суддів України Валентина Симоненко прокоментувала: «Рада суддів України протягом останніх років неодноразово звертала увагу на неприпустимість неналежного здійснення охорони, оскільки її відсутність призводить до вільного доступу до приміщень судів осіб, які перешкоджають роботі судів, суддів, працівників апарату судів, становлять загрозу для учасників процесу і відвідувачів, ми навіть рекомендували суддям, в разі виникнення небезпеки, припиняти роботу суду.

На жаль, численні спільні звернення, з якими керівники органів та установ судової влади зверталися до вищих органів державної влади, залишалися без належного реагування» (http://sud.ua/ru/news/sud-info/111687-vzryv-v-nikopolskom-sude-predsedatel-soveta-sudey-sdelala-zayavlenie ).

Але питання є болючим для судової системи вже достатньо довгий час.

Член Правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України Андрій Іванов ще влітку 2016 року зазначав: «Здається, що належної охорони приміщень судів не буде і не буде ще тривалий час. Ми бачимо, що в системі МВС відбувається реформа, яка в теперішній час торкнулась тільки найнижчої ланки системи органів внутрішніх справ – патрульної поліції. Коли дійде черга до судової поліції можна тільки здогадуватись, або судячи з повільності реформ можна зробити песимістичний прогноз – «ніколи» або в останню чергу.

Багато реформаторських запевнень, що ми усе реформуємо, створимо, зробимо…..але в теперішній час фактично саботується охорона судів взагалі» (http://sud.ua/ru/news/blog/93440-sydi-potrebyyut-okhoroni ).

От ми і можемо на власні очі пересвідчитися, до яких наслідків призвела реформа поліції, зокрема, ліквідація підрозділу міліції судової охорони «Грифон».

Тож, замало, аби реформи відбувалися. Потрібно, щоб їх вектор був концептуально корисним та дійсно потрібним суспільству, а зміст – конструктивним та виваженим.

Захопившись нескінченними конкурсами та закупівлею високовартісних автівок, шановні поліцейські реформатори зовсім забули про оптимізацію структури та створення такої системи органів внутрішніх справ, яка була б здатна і спроможна забезпечувати законність і правопорядок та захищати як простих громадян, так і державні інституції від злочинних дій.

Отже, чи відповідають вчинені керівництвом Міністерства внутрішніх справ дії тим цілям реформи, які були задекларовані? Та чи можуть події, що відбулися, свідчити про успішність цієї реформи! Відповідь однозначна – ні!

Без коментарiв

Додати свiй коментар