МІФИ ПРО РЕФОРМИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ. Міф № 1: Мінʼюст здійснив оптимізацію структури центрального апарату Міністерства та всієї системи органів юстиції та скорочення штату працівників системи

Коли не спроможний змінити зміст – зміни форму та зроби цьому рекламу. Таке гасло можна присвоїти одній з найвідоміших реформ нинішнього керівництва Міністерства юстиції – так звану оптимізацію системи органів юстиції.

Словник іншомовних слів Мельничука визначає оптимізацію (від лат. optimus – найкращий) як процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень.

Чи підпадають здійснені керівництвом Мінʼюсту дії під визначення цього терміну?

У січні 2015 року були ліквідовані Державна реєстраційна служба України та Державна виконавча служба України як самостійні центральні органи виконавчої влади, а їх функції «автоматом за переліком» були передані до Міністерства юстиції України.

У травні 2016 року така ж доля спіткала ще один централ – Державну пенітенціарну службу. І так само Мінʼюст поповнив скарбничку своїх повноважень. До сфери управління Міністерства юстиції були віднесені всі підприємства та установи, які раніше знаходились у підпорядкуванні ДПтС (загальна кількість – 330).

Не оминув своєю увагою Мінʼюст і власну структуру – у лютому 2016 року були ліквідовані абсолютно всі районні, міські, міськрайонні, міжрайонні управління юстиції (крім ГТУЮ міста Києва).

Внаслідок цього низка працівників цих управлінь залишилась без роботи, управління юстиції обласного рівня отримали додаткове навантаження за рахунок необхідності здійснення функцій з державної реєстрації місцевих осередків політичних партій та громадських формувань, державної реєстрації нормативно-правових актів районних державних адміністрацій тощо. Бюджетні кошти, призначені за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері юстиції» у тому ж самому обсязі були спрямовані на формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/99-2016-%D0%BF ).

Які вигоди у такій політиці керівництва Міністерства?

Чи дозволило це скоротити штатну кількість працівників системи юстиції?

Зменшення кількості працівників територіальних органів юстиції у 2015 році насправді обумовлено тим, що функції з державної реєстрації нерухомості та підприємницької діяльності було передано органам місцевого самоврядування з одночасною необхідністю створення у їх структурі відповідної кількості штатних одиниць, а не грандіозною оптимізаціє штату системи юстиції. Центрального апарату Мінʼюсту скорочення не торкалось взагалі – після ліквідації 2-х централів їх штат був переведений до Міністерства та його численність з 743-х штатних одиниць станом на 16.12.2014 була збільшена до 865-ти.

А після ліквідації навесні 2016 року пенітенціарної служби та її територіальних органів задеклароване Міністром зменшення кількості працівників системи юстиції взагалі було «згорнуто»: тепер граничну чисельність працівників апарату Міністерства юстиції встановлено у кількості 1157-и (для порівняння – до ліквідації ДПтС станом на 22.04.2016 – 900), а його територіальних органів – 16615 (в тому числі державних службовців – 13662) (станом на 22.04.2016 – 15945, в тому числі державних службовців – 13211 відповідно).

З такою кількість працівників Мінʼюст наразі посідає четверте місце серед ЦОВВ за кількісним складом центрального апарату (більше – тільки МВС, Держрибагентство та ДФС) та третє – територіальних органів (після ДФС та Пенсійного фонду) (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/85-2014-%D0%BF ).

Такі високі місця із загальної кількості 64-х ЦОВВ навряд чи свідчать про значне скорочення штату.

Окрім того, на цей час Міністр юстиції має найбільшу серед інших Міністерств кількість заступників – 9 (враховуючи Урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ) та 29 структурних підрозділів із самостійним статусом (департаментів, управлінь, відділів).

Чи дозволило це скоротити видатки державного бюджету?

Для порівняння – у 2015 році із державного бюджету на оплату праці працівників Міністерства юстиції (заробітна плата та нарахування) було спрямовано 769 623,5 тис. грн., у 2016 – 936 543,7 тис. грн., а у 2017 році – 1 814 546,8 тис. грн. (https://minjust.gov.ua/bankroll_structure ).

Крім цього, фактично Міністр юстиції зосередив у своїх руках всю повноту функцій у сфері юстиції, і там, де він лише координував та міг впливати лише опосередковано (ДРС, ДВС, ДПтС) – тепер не існує жодних перепон для ухвалення будь-яких рішень на свій смак.

Зміна структури супроводжувалась славнозвісними відкритими конкурсами, скандальними подробицями про які останнім часом рясніє мережа Інтернет (http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/18/7158800/ , http://nashigroshi.org/2017/10/18/spivrobitnykiv-minyustu-voleyu-ministra-zmushuvaly-pysaty-zayavy-na-zvilnennya-bez-daty/ , https://www.obozrevatel.com/ukr/crime/tse-volya-ministra-minyust-zmusiv-svoih-spivrobitnikiv-dobrovilno-zvilnitisya.htm ).

Реально за цими конкурсами був оновлений кадровий склад лише на керівні посади в центральному апараті та повністю змінилось керівництво територіальних органів юстиції. Це був лише засіб Міністра очиститися від непотрібних та небажаних фахівців та призначити на ключові посади своїх людей. Спеціалістів же, особливо на місцях, залишили на займаних посадах.

Авантюри продовжуються і зараз.

Наразі в рамках реалізації Стратегії реформи державної служби та запровадження в структурі Міністерств супер-прогресивних структурних підрозділів – генеральних директоратів (читай – додаткові підрозділи з іншими назвами та сумнівно потрібними функціями – формування державних політик) знову проходять відкриті конкурси на посади в них. І, о, диво – на одному з таких конкурсів до Мінʼюсту перемогла зовсім незаангажована особа – колишня помічниця першого заступника Міністра (https://minjust.gov.ua/news/ministry/uryad-rozpochinae-konkursi-na-novi-posadi-v-ministerstvah—oleksandr-saenko , https://minjust.gov.ua/news/ministry/minyust-obrav-kerivnikiv-generalnih-direktorativ ).

Отже, чи варто оцінювати ефективність діяльності органу влади через зменшення кількості його штату та чи призвела ліквідація як цілих ЦОВВ, так і територіальних органів системи юстиції до приведення їх діяльності до оптимального стану та покращення якості їх роботи – питання, відповідь на які очевидна.

Без коментарiв

Додати свiй коментар