БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ПО-НОВОМУ: ЩО ПРОПОНУЄ НОВА РЕДАКЦІЯ ЗАКОНУ

Стратегія розвитку України на шляху до членства ЄС передбачає гармонізацію нашого законодавства, у тому числі з бухгалтерського обліку, із законодавством Європейського Союзу.

Зважаючи на сучасний статус України як асоційованого члена ЄС, на сьогодні триває вирішення питання узгодження національного законодавства у сфері обліку з вимогами ЄС, зокрема, приведення його у відповідність до Директиви 2013/34/ЄС Європейського Парламенту, яка встановлює нові як для нашої держави умови складання, подання та оприлюднення фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, а також новий порядок визнання та оцінки певних видів активів та зобов’язань, доходів та витрат.

Суттєвим є те, що положення Директиви ЄС № 2013/34/ЄС в окремих випадках відмінні від правил міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ), тому передбачається, що підприємства, які складають фінансову звітність за МСФЗ, керуватимуться положеннями МСФЗ як це передбачено Регламентом (ЄС)
№ 1606/2002 Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 19 липня 2002 року, решта підприємств застосовуватимуть національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, приведені у відповідність із Директивою ЄС № 2013/34/ЄС після набрання чинності Законом.

Саме положення означеної Директиви є підґрунтям норм Закону про внесення змін до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (щодо удосконалення деяких положень) (реєстр. № 2164-VIII), який було схвалено Парламентом 5 жовтня та підписано Президентом 30 жовтня. Передбачається, що він набирає чинності з 1 січня 2018 року.

ОДНІЄЮ ІЗ НОВЕЛ Закону є те, що він значно розширює і деталізує понятійний апарат, що дозволить усунути існуючі прогалини у законодавстві, а крім того вводить в обіг нові терміни. Так, Закон запроваджує поняття «витрати», «доходи», «звітний період», «звіт про платежі на користь держави» в частині суб’єктів, які подають цей звіт, «звіт про управління», «власний капітал», «таксономія фінансової звітності» та «підприємства, що становлять суспільний інтерес», «чистий дохід від реалізації продукції» та інші.

ДРУГОЮ НОВЕЛОЮ Закону є якісно новий підхід щодо регламентації статусу та особливостей діяльності підприємств як суб’єктів господарювання та поглядів щодо ведення ними бухгалтерського обліку.

Так, Закон запроваджує нову класифікацію видів підприємств, відповідно до якої належність підприємства до мікропідприємств, малих, середніх або великих визначається на дату складання річної фінансової звітності за рік на підставі хоча б двох з трьох таких критеріїв:

 

 

КРИТЕРІЇ

 

ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ

МІКРО

МАЛІ СЕРЕДНІ

ВЕЛИКІ

Балансова вартість активів

до 350 тис. Євро від 350 тис.Євро до 4 млн.Євро від 4 млн.Євро до 20 млн.Євро понад 20 млн.Євро

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

 

до 700 тис.Євро від 700 тис. Євро до 8 млн.Євро від 8 млн.Євро до 40 млн.Євро

понад 40 млн.Євро

Середня кількість працівників

 

до 10 осіб від 10 до 50 осіб від 50 до 250 осіб

понад 250 осіб

 

Для визначення відповідності критеріям, зазначеним в євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку, що встановлювались для євро протягом відповідного року.

Окремо Закон виділяє поняття «підприємства, що становлять суспільний інтерес», оскільки для них запроваджується дещо відмінний за інші суб’єкти господарювання правовий режим та передбачаються спеціальні правила, про які ми далі розкажемо.

Згідно із Законом до таких підприємств належать підприємства-емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що відносяться до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств.

Для цих підприємств Законом запроваджено додатковий обов’язок щодо організації ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, підприємство, що становить суспільний інтерес (окрім недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування), ЗОБОВ’ЯЗАНЕ УТВОРИТИ БУХГАЛТЕРСЬКУ СЛУЖБУ на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входить не менше двох осіб.

Наступним значним шаром НОВОВВЕДЕНЬ Закону є низка положень, які стосуються процедури подання фінансової звітності.

Так, по-перше, розширюється коло осіб, для яких застосування міжнародних стандартів фінансової звітності є обов’язковим. До них додатково віднесено підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення. Такі підприємства складають і подають фінансову звітність на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному (це правило має застосовуватись починаючи з ФЗ за 2019 рік).

По-друге, встановлено обов’язок для підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами, забезпечити ведення бухгалтерського обліку відповідно до облікової політики за міжнародними стандартами.

По-третє, змінюються загальні вимоги до оформлення фінансової звітності.

Окремо слід зазначити, що для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

 

ЩЕ ОДНІЄЮ НОВЕЛОЮ цього Закону є додатковий звіт, зокрема «Звіт про управління», що має подаватися разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю. У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління.

Від подання звіту про управління звільняються мікропідприємства та малі підприємства. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію.

 

Щодо консолідованої фінансової звітності, то змінами передбачено, в тому числі, наступне.

Підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства) крім фінансових звітів про власні господарські операції зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їх показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох з таких критеріїв:

– балансова вартість активів — до 4 млн. євро;

– чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн. євро;

– середня кількість працівників — до 50 осіб.

 

НАСТУПНОЮ НОВЕЛОЮ Закону є норма, що дозволяє підприємствам подавати уточнену фінансову звітність.

Так, уточнену фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність підприємства можуть подавати на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.

 

Суттєво змінюються вимоги до оприлюднення фінансової звітності.  Відтепер фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом. Згідно із новою редакцією Закону підприємства будуть зобов’язані надати копію фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації». Оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком повинно відбуватися на власній веб–сторінці (у повному обсязі) та іншими шляхами, визначеними законодавством.

 

Закон диференціює терміни оприлюднення фінансової звітності (разом з аудиторським висновком) для різних суб’єктів господарювання:

– підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення –  не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом;

 великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів та середні підприємства – не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом.

 

Зауважимо, що Закон до набрання ним чинності потребує прийняття на своє виконання низки підзаконних деталізуючих актів, які врегулюють, зокрема:

порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, що мають визначатись Кабінетом Міністрів України, а для банків — Національним банком України;

функціонування єдиного електронного формату фінансової звітності за міжнародними стандартами, який визначатиметься центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку;

склад та форми фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави підприємств (крім банків), фінансової звітності про виконання бюджетів, які також установить центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, а для банків – відповідно Національний банк України;

та деякі інші питання.

 

Що можна зазначити у підсумку? Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна запевняє: «Прийняття й набрання чинності цим законом є черговим кроком до створення сприятливого бізнес-клімату в Україні, оскільки наблизить діяльність українських підприємств до світових стандартів у сфері ведення бухгалтерського обліку і формування фінансової звітності» (http://yuzhanina.in.ua/novini/item/201-prezydent-pidpysav-zakon-pro-vdoskonalennia-bukhhalterskoho-obliku.html ).

Але ми б не були такими безумовно оптимістичними.

Зважаючи на шлях України у напрямку європейської інтеграції, всі законодавчі новели, які приймаються з метою гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу, все ж вимагають об’єктивної та тверезої оцінки. Адже за будь-якою нормою законодавства стоїть усталена практика та технічні можливості; та не за кожною новацією йде покращення.

Положення ухваленого Закону, в першу чергу, стосуватимуться великих суб’єктів господарювання – підприємств, що становлять суспільний інтерес, великих підприємств; малі підприємства меншою мірою відчують на собі зміни.

На сьогодні без прийняття низки означених вище підзаконних актів, які уточнять та деталізують положення Закону та визначать механізм реалізації його норм, неможливо в повному обсязі передбачити всі можливі результати та ефекти від його ухвалення. Із впевненістю можна сказати, що прийняття нової редакції Закону про бухгалтерський облік ще потрапить до другої хвилі жвавого обговорення після оновлення, насамперед, положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших галузевих нормативно-правових актів.

No Comments

Post a Comment