«ЗАХИСНА РЕАКЦІЯ» ВЛАДИ АБО БОРОТЬБА ПРОТИ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

Кінець останнього тижня запам’ятався громадськості славнозвісним законопроектом № 6172 «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Цей документ став уособленням «покарання» владою громадських борців з корупцією за їхню соціально результативну діяльність.

Остаточний текст відповідного проекту Закону досі відсутній у вільному доступі. Нікого не дивує і те, що нормою для ВРУ стало «голосування картками», що актуалізує питання порушення процедури прийняття, в тому числі, і даного законопроекту.

Аналіз порівняльної таблиці (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52247 ) та стенограми засідання Верховної Ради України (http://iportal.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/6464.html) дозволяє дійти невтішних висновків.

Нововведення стосуються поширення процедур, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», на громадські організації, що протидіють корупції.

Так, відтепер декларувати свої статки мають представники громадськості, які отримують кошти чи майно в рамках реалізації в Україні проектів технічної або іншої, в тому числі безповоротної, допомоги у сфері запобігання, протидії корупції.

Якщо Ваші проекти передбачали надання послуг щодо імплементації стандартів у сфері антикорупційної політики, моніторинг антикорупційної політики в Україні чи підготовку пропозицій у цій сфері – Ви суб’єкт декларування.

Вкрай негативно сприйняли ці нововведення не лише представники громадськості, але й міжнародна спільнота. Проте спробу скасувати результати голосування за цей законопроект було провалено (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61399 ).

Подивимось, яке рішення ухвалить Президент України. Поки ж його позицію не можна визнати співзвучною думці громадськості, оскільки анонсоване створення робочої групи є очевидним свідченням того, що закон буде підписаний.

Члени ГО «ЕкспертиЗА Реформ» особисто не бачать проблеми і заповненні е-декларацій завдяки досвіду перебування на держслужбі. Проте виглядає така новела очевидним правовим нонсенсом.

Зазначимо, що проект Закону «Про запобігання корупції» ще на стадії підготовки передбачав ідею партнерської боротьби з корупцією в Україні спеціально створеного Національного агентства України з питань запобігання корупції, правоохоронних органів, судів разом з активною громадськістю.

Законодавець виходив з того, що саме громадськість має всі важелі для сприяння уповноваженим органам державної влади у викритті фактів корупції, повідомленні про них правоохоронних органів та громадського контролю за розслідуванням корупційних правопорушень.

Окрім того, Закон чітко визначає коло осіб, які підпадають під корупційні ризики у зв’язку з наявністю службових повноважень. Такими особами є широке коло уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування посадових осіб, які працюють в органах державної влади, місцевого самоврядування, та деяких інших юридичних особах публічного права і які також наділені певними владними повноваженнями.

Саме ці особи своєю протиправною діяльністю здатні створити загрозу вчинення корупційних діянь, які можуть зашкодити інтересам держави, правомірній діяльності органів публічної влади, бюджетній безпеці України. Тому у першій редакції Закон встановлював низку процедур і правил, що стосувалися діяльності саме цього кола суб’єктів.

Системний аналіз норм міжнародного законодавства у сфері боротьби з корупцією свідчить про тотожний концепт такого виду боротьби: основними потенційними суб’єктами вчинення протиправних корупційних правопорушень визнані державні посадові особи.

Конвенція ООН проти корупції передбачає, що кожна Держава-учасниця Конвенції вживає належних заходів для сприяння активній участі громадянського суспільства, неурядових організацій та організацій, що функціонують на базі громад, у запобіганні корупції й боротьбі з нею. Цю Конвенцію ратифікувала і Україна.

Отже, поширення дії Закону України «Про запобігання корупції» на всі громадські організації, громадських активістів, експертів, які здійснюють свою діяльність у сфері запобігання, протидії і боротьби з корупцією є штучним та суперечить сутності явища боротьби з корупцією в демократичній державі.

Прийняття цього закону свідчить про те, що чинна влада намагається підмінити поняття і зони відповідальності громадянського суспільства і держави.

Творчий колектив ГО «ЕкспертиЗА Реформ» стає на захист тих колег, які присвячують свою щоденну діяльність очищенню українського суспільства від корупції. Така захисна реакція влади – лише зайве свідчення ефективності вашої діяльності.

Без коментарiв

Додати свiй коментар