МИСЛИ ЯК ЕКСПЕРТ: ВІДТВОРЕННЯ РАДЯНСЬКИХ КУЛЬТУРНИХ ФОРМ ДЕРЖАВНИХ УРОЧИСТОСТЕЙ У НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Автори: Бобирева Ганна, Савченко Ганна, Казаровіцька Альона

Процес відтворення різних культурних форм є одним з найбільш актуальних предметів досліджень соціокультурних експертів. Проблематізація даної теми в сучасному соціологічному дискурсі зумовлена різким переходом від радянського культурної спадщини до формування проєвропейських культурних зразків і цінностей. У той час як представники чинної влади направляють значну кількість ресурсів на переоцінку радянського минулого, проте нові демократичні цінності і установки залишаються лише частиною гучних гасел і заголовків. Проєвропейський вектор політичного і соціокультурного розвитку не надає змістовної відповіді на питання: які нові ідеали, норми і цінності повинні бути сформовані?

На прикладі конкретних культурних форм державних урочистостей, ми продемонструємо відсутність змін в деяких сферах культурної життєдіяльності українського суспільства. Так, ключовою гіпотезою статті є припущення про те, що українські державні урочистості – це похідні моностилістичної культури, яка відтворює старі (радянські) культурні форми. Згідно з напрацюваннями Леоніда Іоніна, для неї характерна ієрархія «культурних експертів», канонізація (наявність усталених традицій), впорядкованість, універсальність. Однак, перш ніж приступати до детального аналізу відібраних прикладів, необхідно дати визначення центральної категорії нашої статті [1].

Під державною урочистістю ми будемо розуміти презентативну сторону культурної форми, яка може бути інсценованою, згідно з історичними особливостями, традиціями, цінностями і нормами певного регіону. Акт інсценування передбачає присутність перших осіб держави або конкретного регіону; причетних до даного свята соціальних груп; представників ЗМІ.

Як приклад державних урочистостей на обласному рівні нами було обрано відкриття наступних станцій харківського метрополітену: (8 станцій) 23 серпня 1975 року: «Вулиця Свердлова» («Холодна гора») – «Московський проспект»; (5 станцій) 11 серпня 1984 року: «Історичний музей» – «Академіка Барабашова»; (2 станції) 21 серпня 2004:  ділянка «Наукова» – «23 серпня»; 19 серпня 2016: Станція «Перемога». Для порівняльного аналізу цих державних урочистостей ми виділили такі критерії:

Таблиця 1

Основний критерій Характеристика
 

Маштабність події

Присутність перших осіб держави, чиновників і т.д.
Присутність різних соціокультурних груп, їхня кількість
 

Зовнішній бік культурної презентації

Символи і ритуали урочистості
Практики соціокультурних груп
Місцезнаходження урочистості
 

Внутрішні форми культурної презентації

Цінності
Норми
Ідеї

 

Розглянемо більш докладно відкриття нових станцій метрополітену у 1975 і 1984 роках. Головним архітектором харківського метрополітену виступив Володимир Співачук, в колаборації з П. Чечельницьким, М. Краснолобовим, І.Карпенком була створена станція «Радянська» (нині майдан Конституції), «Проспект Гагаріна», «Університет» та інші. 22 серпня 1975 року на відкриття першої пускової дільниці харківського метрополітену «вулиця Свердлова» – «Московський проспект» відбувся мітинг, на якому була присутня велика кількість керівників міста і області. Крім цього, на заході були працівники метрополітену, представники ЗМІ, група метробудівців, архітектори, проектувальники і жителі міста.

1

Мітинг відкривав перший секретар харківського міськкому Компартії України Іван Сахнюк. Начальник «Харківметробуд» Г. Братчун передав символічний ключ від підземної магістралі першому начальнику Харківського метрополітену Н. Безсонову. Відкриття перших восьми станцій було присвячено 32-й річниці визволення Харкова від німецьких загарбників. Напередодні відкриття станції начальник управління метрополітену з експлуатації та начальник служби руху привітали перших випускників Люботинського технічного училища за спеціальністю «черговий по станції» з відкриттям першої ділянки метрополітену.

2

Перший секретар харківського обкому партії І. Соколов перерізає червону стрічку:

3

11 серпня 1984 року відбулося не менше урочисте відкриття ділянки метро «Історичний музей» – «Академіка Барабашова». На честь відкриття нової ділянки відбувся урочистий мітинг, на якому були присутні начальник (Л.Ісаев) і працівники метрополітену, секретарі харківського міськкому партії (Е. Лукашенко і В. Мисніченко), начальник «Харківметробуду» Г. Братчун, репортери і журналісти, а також гості та жителі міста.

4

На мітингу були присутні жителі міста Харкова, колектив метробудівників, архітектори, проектувальники, яким висловлювалась особлива подяка. У першому ряду, з квітами в руках, стояли діти-піонери різних вікових груп, в формі з відповідною атрибутикою і символікою.

5

Слід зазначити, що кожне урочисте відкриття супроводжувалося врученням величезного ключа від нової станції, а також процесом перерізання червоної стрічки. Це символізувало початок успішного шляху і подолання будь-яких перешкод. На наступному фото Григорій Братчун вручає новий ключ начальнику метрополітену Леоніду Ісаєву:

6

Соціокультурний аналіз фотографій дозволяє нам зробити висновок про те, що за радянських часів відкриття метро як державне свято було невід’ємною культурною формою радянської доби. В процесі інсценування демонструвалися загальні досягнення всього радянського народу.

Далі ми розглянемо відкриття станцій харківського метрополітену часів незалежної України. 21 серпня 2004 відбулося урочисте відкриття ділянки «Наукова» – «23 серпня». У церемонії відкриття станції «Ботанічний сад» взяли участь такі високопоставлені особи: президент Леонід Кучма і міністр транспорту Георгій Кірпа, голова Харківської обласної державної адміністрації Євген Кушнарьов, харківський міський голова Володимир Шумілкін.

На майданчику перед пам’ятником Солдату була встановлена трибуна, біля якої зібралися жителі міста. Президент виступив з привітальною промовою, а також взяв з губернатора обіцянку відкривати нову станцію кожні два роки, і офіційні особи пішли під землю – перерізати стрічку. Остальная частина урочистості була досить закритою. Подивитися, як президент перерізає стрічку, не пустили не тільки глядачів, а й пресу, крім п’яти телеоператорів центральних каналів. У настільки ж вузькому колі Кучма проїхав по новій ділянці першим поїздом. Однак раніше на першому поїзді їхали метробудівники і ветерани.

7

Тридцята станція Харківського метрополітену «Перемога» була відкрита 19 серпня 2016 року. На урочистостях був присутній президент Петро Порошенко, голова Харківської обласної державної адміністрації Ігор Райнін, Харківський міський голова Геннадій Кернес.

Через заходи безпеки в метро змогли пройти лише чиновники, духовенство, штатні співробітники метрополітену, журналісти і хоровики. Останні під супровід оркестру виконали Гімн України. Відкриття даної станції супроводжувалося невід’ємним від цієї урочистості «пафосом»: перші особи держави та області; вручення «золотого ключа»; перерізання стрічки, лінгвістичний офіціоз.

8

Порівнюючи відкриття комплексу станцій «23 Серпня» – «Ботанічний сад» і станції «Перемога», можна сказати, що процедура відкриття мала деякі відмінності. Наприклад, відкриття комплексу станцій «23 Серпня» – «Ботанічний сад» відбувалося в два етапи: спочатку Л. Кучма провів відкритий наземний мітинг з привітаннями. Примітна присутність величезного банера-подяки на честь президента, при тому, що з державного бюджету було виділено менше половини коштів для будівництва станцій; далі було здійснено відкриття і перевірка станції президентом і міністром транспорту, презентація була закритою (тільки чиновники та 5 операторів центральних телеканалів).

9

Через 12 років була добудована станція метро «Перемога», відкриття якої відбувалося в іншому форматі: спочатку президент поспілкувався з мешканцями міста біля входу в нове метро, а потім вже пройшла презентація всередині, на якій були присутні місцева влада і працівники метрополітену. Все відбувалося в урочистій обстановці: спочатку прозвучала промова президента, потім був виступ колективу народної творчості. Лейтмотивом виступу президента було активний розвиток України у всіх сферах і наближення Харкова до європейських стандартів, так само було згадано символічність назви станції – «Перемога», що пов’язана з військовим конфліктом на сході України.

Таким чином, в обраних нами державних урочистостях є спільні риси: масштабність події; присутність перших осіб держави, міста і області; присутність працівників метрополітену, будівельників, архітекторів. Наявність певних символів є обов’язковим атрибутом свята: передача «золотого ключа» з рук президента в руки адміністрації метрополітену; перерізання червоної стрічки; музичний супровід.

Якщо брати перераховані вище критерії, то можна дійти висновку, що сформульована на початку нашої статті гіпотеза про те, що державні урочистості – це похідні моностилістичної культури, яка відтворює радянські культурні форми підтвердилася.

Однак в ході соціокультурного аналізу нами були виділені і деякі відмінності. Наприклад, за радянських часів відкриття нової станції метрополітену демонструвало народну єдність і заслугу різних соціокультурних груп. У той час, як на відкритті останньої станції метро «Перемога» про заслуги працівників, будівельників, архітекторів не було сказано, а мешканці міста та гості так і не змогли потрапити на урочисту частину.

В якості головної рекомендації, ми вважаємо за необхідне змінити формат культурної форми відкриття метро як форми державної урочистості. В першу чергу, потрібно надати мешканцям міста і різним соціокультурним групам (ветеранам, архітекторам, будівельникам, працівникам метрополітену і т.д.) доступ до всіх частин церемонії. Оскільки обмеження кількості знижує довіру до влади і її діяльності.

Також ми пропонуємо змінити змістовну частину урочистості: додати виступи молодіжних колективів і професійних груп; організувати кінопоказ на тему побудови конкретних станцій; відкривати в честь свята додаткові культурні об’єкти (макети станцій, музеї, видавати книги). Крім цього, в нашій незалежній і демократичному державі, за всі роки проведення подібних урочистостей, так і не було організовано зрізу громадської думки щодо цього свята. Було б дуже цікаво дізнатися про те, як самі мешканці міста бачать таке свято як відкриття нової станції метро.

_20161115_171234

Використані літературні джерела:

[1]Ионин Л.Г. Социология культуры: путь в новое тысячелетие: учеб. пособие для студентов вузов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Логос, 2000. – 431 с.

Без коментарiв

Додати свiй коментар