МИСЛИ ЯК ЕКСПЕРТ: «ОСОБЛИВОСТІ РЕФОРМИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ»

Вашій узазі пропонується дослідницька робота студентів-практикантів кафедри соціології соціологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за результатами участі у просвітницькому проекті ГО “ЕкспертиЗА Реформ” “Мисли як експерт”.

Авторський склад: Вітвіцька Юлія (капітан), Борисенко Олена, Приступа Марія

dsc_0161

Як відомо, останні два роки в Україні впроваджується реформа децентралізації. З досвіду декомунізації або десталінізації ми знаємо, що приставка де- означає дію, антонімічну за значенням до слова, що стоїть після неї. Таким чином, децентралізація – це не що інше, як процес передачі владних повноважень і обов’язків (всіх або частково) органам місцевого самоврядування, чи від центру – периферії. Процес, безумовно, комплексний, системний, багатоаспектний і дуже важливий для нашої країни, що обрала курс на максимальну демократизацію, а так само – інтеграцію до Європейського Союзу.

detsentralizatsiya

Яке ж ставлення українців до даної реформи?

У 2015 році КМІС було проведено всеукраїнське соціологічне дослідження «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування». За його результатами більше половини опитаних (59%) вважають потрібною дану реформу; 41% – очікують поліпшення ситуації в країні після закінчення її реалізації. [1]

За результатами дослідження «Партійна система України: особливості становлення, проблеми функціонування, перспективи розвитку», проведеного соціологічною службою Центру Разумкова у вересні 2014 року, децентралізації українці надають 3-е місце (10,4%) в рейтингу першочергових завдань, що стоять перед Прем’єр-міністром України. [2]

Нарешті, за результатами соціологічного дослідження «Оцінка громадянами ситуації в Україні, стану проведення реформ і ставлення до змін у Конституції України», проведеного Центром Разумкова у вересні 2015 року, бачимо, що за 10-бальною шкалою децентралізації і її розвитку українці надають 2,87 бала – досить сумний відгук про реформу. Найцікавіше виглядає картина щодо впливу децентралізації та реформи місцевого самоврядування на зміни у суспільстві. 13% опитаних відзначили позитивний вплив цієї реформи, 17,4% – негативний і 69,3% українців вказали на те, що вплив зовсім відсутній. [3]

Це саме ті факти, на які, на нашу думку, в першу чергу слід звернути увагу центральних органів влади для коригування реформи і подальшої її реалізації.

Децентралізація на всеукраїнському та місцевому рівнях – одне й те саме?

Ми вважаємо, що варто розрізняти децентралізацію на всеукраїнському і регіональному рівнях, адже вона несе в собі різний зміст, а значить – різні важелі, механізми втілення, а так само – наслідки. На макрорівні децентралізація є процесом передачі значної частини повноважень і права розпоряджатися бюджетом від державних органів до органів місцевого самоврядування.

Можемо навести такі приклади з нормативно-правового регулювання:

  • Законопроект «Про внесення змін до Конституції України» (про децентралізацію влади);
  • Закон України «Про співробітництво територіальних громад»;
  • Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»;
  • Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та вдосконалення містобудування держави»;
  • інші закони, які вносять зміни до Бюджетного Кодексу України, Податковий Кодекс України; постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України; Міністерства Фінансів України.

images

На мезорівні (рівні міст, сіл і селищ) децентралізація регламентується такими нормативно-правовими актами:

  • розпорядження голів місцевих (обласних і районних) державних адміністрацій;
  • рішення місцевих рад, їх виконавчих комітетів.

Що таке об’єднання територіальних громад?

Виходячи з українського законодавства [4], територіальні громади об’єднуються за такими принципами:

  • конституційності і законності;
  • добровільності;
  • економічної ефективності;
  • державної підтримки;
  • повсюдності місцевого самоврядування;
  • прозорості та відкритості;
  • відповідальності.

Головне, звичайно ж, бажання самих громад об’єднатися, адже штучно створена громада навряд чи буде ефективною.

Сам процес об’єднання територіальних громад передбачає наступне: скорочення чиновницького апарату; збільшення території, що може привернути увагу інвесторів, які, в свою чергу, можуть виділяти кошти на розвиток інфраструктури громади та інш.

images

Які «+» і «-» такого об’єднання?

Ми можемо назвати такі позитивні риси:

  • зміна меж, укрупнення територій;
  • скорочення коштів на адміністративне обслуговування;
  • перспективи для інвесторів;
  • додаткові інвестиції з місцевого бюджету;
  • більш раціональне розпорядження коштами з бюджету;
  • поліпшення управління якості на місцях.

З негативних моментів ми можемо виділити такі:

  • відсутність роз’яснювальної роботи чиновників з населенням;
  • посилення, в деякому сенсі, централізації влади, з огляду на те, що кошти на соціально-економічні програми, як і раніше, даються «зверху»;
  • труднощі з узгодженням суміжних питань в місцевих радах;
  • зміна соціально-політичних настроїв в округах під час виборів – рівня довіри, симпатії / емпатії, підтримки кандидатів і т.д .;
  • зміни адрес в документах, що несе за собою дуже тривалу і дорогу паперову тяганину державного масштабу.

За результатами аналізу публікацій в інтернет ЗМІ можемо сказати, що основний дискурс представляє децентралізацію як негативне явище, пов’язує її з сепаратизмом, федералізацією і розпадом країни. В тій чи іншій формі джерела висловлюють сумніви в тому, що ця реформа необхідна Україні, а також в тому, що вона буде працювати і принесе сприятливі результати.

Рідкісні позитивні дискурси щодо децентралізації стосуються виключно розвитку села, особливо аграрної сфери. З цього можна зробити висновок про те, що практичне запровадження децентралізації невигідно переважній більшості суб’єктів медійної політики, в тому числі – наразі правлячої.

Визначивши одну з основних гіпотез як «децентралізація не є цікавою громадськості темою і не присутня в топі обговорень», вважаємо за потрібне підтвердити цю гіпотезу наступними спостереженнями:

  1. Запити «децентрализация Украина» (рос.) и «децентралізація Україна» в пошуковику Google засвідчили, що актуальних посилань (датованих хоча б 2016 роком) в результатах всього лише третя частина. Для нас це означає, що інтернет видання, які зазвичай швидко реагують на суспільні запити і увагу до тієї чи іншої теми, в цьому випадку такого запиту не отримують, тому особливо активну позицію в даній темі не займають.
  2. Система пошуку по твітах у соціальній мережі «Twitter» на пошук по тегу «децентрализация» (рос.) і «децентралізація», показала лише перепости уже відомих нам статей, і пару твітів з коротко висловленою думкою, хоча зазвичай саме в Твіттері українці (особливо молодь) активно висловлюють свою позицію з приводу тих чи інших політичних змін.
  3. Найпопулярніша група по децентралізації в соціальній мережі Facebook [5] «Подобається» 9803 людям. Кожен день вони оновлюють свою стрічку новин, але особливої активності користувачів ми не помічаємо: до ста лайків на кожному пості, до п’яти коментарів. Ще одна група [6] «Подобається» всього 1433 людям. Вона показала більшу реакцію користувачів. В середньому 250-300 лайків, до 50-ти коментарів на найпопулярніших постах з коментарями політиків. Правда, час появи цих постів – кінець січня року, що минає. Тобто мова про активний дискурс з питань децентралізації не йде.
  4. Пошук у соціальній мережі Facebook за хештегом «децентрализация» і «децентралізація» показав більш актуальні за часом результати. Але основна їх частина – це просте посилання на сайт про децентралізацію влади в Україні [7]. Це один з небагатьох дійсно активних ресурсів. До речі, перша наведена нами як приклад група, в попередньому пункті, належить цьому сайту.

Можемо зробити цілком однозначний висновок: тема не у тренді. На основних активних платформах про неї не говорять так, як належить одній з головних реформ 2016-го і 2017-го років. Більше того, у 2017-му на децентралізацію виділяють ще більше коштів, а так само очікується фінансова допомога від США і ЄС.

155232

А що ж в цей час Харків? У 2016 році із 51 запланованої об’єднаної громади маємо ТРИ. [7]

Чому за основним напрямком розвитку в області повний провал, а про це нічого не говорять?

Варіанти відповіді два:

1) люди не розуміють, що таке децентралізація, як наслідок – їм це не цікаво;

2) реформу гальмують на рівні державного та місцевого управління.

Обидві причини можна звести «нанівець» одним простим рішенням: організувати і запустити проект, сенс якого – зобов’язати чиновників раз в тиждень вишукувати резерви і проводити роз’яснювальну роботу «на місцях».

В цей же час підключити місцеві ЗМІ: на телеканалах показувати короткі, але цікаві за своєю суттю соціальні ролики про децентралізацію, раз на місяць випускати окрему програму з оглядом останніх результатів проведення децентралізації в країні, запрошувати експертів для висвітлення цих ситуацій і їх аналізу, в газетах ввести щотижневу рубрику про децентралізацію. Бігборди на вулицях також повинні містити інформацію про децентралізацію. З цим може бути пов’язане, в тому числі, і проведення різних заходів щодо децентралізації: семінари, брифінги, зустрічі з поляками та австрійцями для обміну досвідом тощо.

Якщо аналізувати хід подій реформи децентралізації в Україні, можна помітити, що Тернопільщина – лідер за кількістю створених об’єднаних територіальних громад в Україні (26 з 26). На другому місці Хмельницька область – 22/25 об’єднаних громад; замикають трійку лідерів Львівська – 16/73 і Дніпропетровська області – 16/58 об’єднаних громад.

Зіставивши бюджет Тернопільської (16 766,902 млн гривень) [8] і Харківської областей (7 573,3 млн гривень) [9] за 2015 рік, бачимо різницю в 2,2 рази. Вигоди від об’єднання територіальних громад – очевидні.

Відповідаючи на питання, чому ж на заході України процес об’єднання територіальних громад відбувається швидше, а значить, більш свідомо, можемо висунути кілька гіпотез, що підлягають подальшому детальному дослідженню:

  • населення на Західній Україні характеризується більш високим рівнем громадської і політичної активності;
  • місцева влада західних областей менше корумпована в даному питанні і проводить «реформу на совість»;
  • кореляція тих фактів, що децентралізація – одна з вимог Революції гідності, яка більшою мірою підтримується саме на заході.

Крім того, геополітичне становище західних областей теж вносить свої корективи, а саме: захід територіально ближче до Європи, а значить – процес євроінтеграції проходить швидше.

На виправдання східних областей згадаємо, що в деяких із них відбуваються військові дії (Донецька (3/35 об’єднаних громад) і Луганська (2/22 об’єднаних громад)).

Нагадаємо, що Харківська область об’єднала 3 із 51 запланованих громад. Виправдання цьому ми знайти не можемо.

00__11_500x317

Використані джерела:

  1. Правительственный портал. Статья «Украинцы поддерживают реформу децентрализации, – социология» [Электронный источник]. –режим доступа:http://www.kmu.gov.ua/control/ru/publish/article?art_id=248659501&cat_id=244843950;
  2. Результати соціологічного дослідження «Партійна система України: особливості становлення, проблеми функціонування, перспективи розвитку» [Электронный источник]. –режим доступа: http://www.razumkov.org.ua/upload/1412321059_file.pdf;
  3. Результати соціологічного дослідження «Оцінка громадянами ситуації в Україні, стану проведення реформ та ставлення до поправок до Конституції України» [Электронный источник]. –режим доступа:  http://www.razumkov.org.ua/upload/1444049938_file.pdf;
  4. Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» [Электронный источник]. –режим доступа: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/157-19;
  5. Сообщество в социальной сети Facebook «Децентралізація влади» [Электронный источник]. –режим доступа: https://www.facebook.com/decentralizationua/;
  6. Сообщество в социальной сети Facebook «Децентралізація – це стратегія національного успіху» [Электронный источник]. –режим доступа: https://www.facebook.com/Ukrainedecentralization;
  7. Сайт «Децентралізація влади» [Электронный источник]. –режим доступа:   http://decentralization.gov.ua/;
  8. Официальный сайт Тернопольской областной государственной администрации. Отчеты об использовании средств областного бюджета за 2015 год [Электронный источник]. –режим доступа: http://www.oda.te.gov.ua/main/ua/publication/content/30138.htm;
  9. Официальный сайт Харьковской областной государственной администрации. Информация о выполнении областного бюджета Харьковской области на 31.12.15 [Электронный источник]. –режим доступа:  http://kharkivoda.gov.ua/dokumenti/113/749/2559/78356.
Без коментарiв

Додати свiй коментар