ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ВІДКРИТИХ КОНКУРСІВ

Одним з надбань реформи державної служби є запровадження практики проведення відкритих конкурсів, коли громадськість може спостерігати не тільки за результатом конкурсу, але й за самим процесом його проведення на усіх етапах такого відбору.

І якщо метою застосування КОНКУРСНОГО відбору є добір осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки та забезпечувати ефективність функціонування того чи іншого державного органу, то за рахунок ВІДКРИТОСТІ конкурсної процедури має забезпечуватись підвищення об’єктивності результатів конкурсів, та, як наслідок, підвищення суспільної довіри до діяльності органів державної влади.

ПОЛІТИЧНА НЕУПЕРЕДЖЕНІСТЬ, ДОВІРА СУСПІЛЬСТВА, НЕДИСКРИМІНАЦІЯ, ПРОЗОРІСТЬ, ДОБРОЧЕСНІСТЬ, НАДІЙНІСТЬ МЕТОДІВ ТЕСТУВАННЯ, ЕФЕКТИВНИЙ І СПРАВЕДЛИВИЙ ПРОЦЕС ВІДБОРУ – саме із дотриманням таких принципів мають проводитись конкурси відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 (далі – Порядок).

Та чи відповідає таким принципам процедура конкурсного відбору, визначена цим Порядком?

Слід зазначити, що значна частина норм Порядку дійсно містить низку вимог, які б мали забезпечити неупереджене та об’єктивне оцінювання. Та чи є такі вимоги достатніми?

Давайте розберемося разом.

Так, на ПЕРШОМУ ЕТАПІ конкурсного відбору (автоматизоване тестування на знання законодавства) для кожного учасника конкурсу АВТОМАТИЧНО обираються 40 тестових питань із загального переліку, що містить 400 питань на знання Конституції України, законодавства про державну службу, антикорупційного та спеціального законодавства.

Відповідно до норм Порядку перед проходженням тестування кожен кандидат пред’являє паспорт або документ, який посвідчує особу. Під час його проведення учасникам забороняється користуватися додатковими електронними приладами, підручниками, навчальними посібниками, іншими матеріалами, а також спілкуватись один з одним. Тестування має проходити у присутності не менш як двох третин членів конкурсної комісії. Після закінчення часу, відведеного на складення тестування, проводиться автоматичне визначення результатів тестування програмним забезпеченням.

За відсутності умов для проведення автоматизованого тестування (відсутність належної комп’ютерної техніки, відсутність Інтернет-зв’язку та інших умов) тестування проводиться письмово. У такому разі відповіді кожного учасника шифруються за спеціальною процедурою таким чином, щоб під час оцінювання члени комісії не знали прізвищ учасників, тестові завдання яких вони перевіряють.

Таким чином, ризики необ’єктивного оцінювання учасників конкурсу на вказаному етапі фактично відсутні (за умови відсутності незаконного доступу до ключів-відповідей на тестові завдання у членів комісії або кандидатів, та за відсутності іншого незаконного втручання в роботу програмного забезпечення).

ДРУГИЙ ЕТАП конкурсу (розв’язання ситуаційних завдань) відповідно до норм Порядку проводиться з метою ОБ’ЄКТИВНОГО з’ясування спроможності кандидатів використовувати свої знання, досвід під час виконання посадових обов’язків, а також з метою комплексної перевірки кандидатів на відповідність професійній компетентності, оцінки комунікаційних якостей, володіння комп’ютером, знань іноземної мови та вміння приймати рішення.

Під час вказаного етапу кожен з учасників має ПИСЬМОВО розв’язати від одного до трьох ситуаційних завдань (кількість визначається конкурсною комісією). Усі кандидати, які претендують на одну посаду, розв’язують однакові ситуаційні завдання.

Об’єктивність та незалежність оцінювання завдань, виконаних кожним з кандидатів, має забезпечуватись за рахунок застосування системи ШИФРУВАННЯ їх відповідей таким чином, щоб членам комісії не було відомо, чиї саме відповіді вони оцінюють (адже під час оцінювання кожен член комісії має оцінити відповідність кандидатів таким спеціальним вимогам: професійні знання; вміння приймати ефективні рішення; управління організацією та персоналом, робота з інформацією).

Таким чином, вказаний етап конкурсу міг би бути достатньо об’єктивним, якщо б не надана самим Порядком можливість обійти «незалежне оцінювання» під час відбору кандидатів, що претендують на зайняття посад державної служби категорії «А».

Так, положеннями абзаців 12 та 13 пункту 43 Порядку передбачено, що за рішенням конкурсної комісії кандидати на посаду категорії “А” презентують результати розв’язання ситуаційних завдань. При цьому, у такому випадку абзаци Порядку, якими передбачено шифрування відповідей та їх оцінювання до розкриття особи виконавця завдання, НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ.

За таких умов особиста презентація вирішення ситуаційних завдань учасниками конкурсу не тільки позбавляє вказаний етап об’єктивності, але й значно збільшує як корупціогенні ризики, так і ризики застосування «адміністративного тиску» на членів комісії. До того ж, за таких умов вимога Порядку щодо письмового розв’язання ситуаційних завдань теж залишається невиконаною, оскільки учасники готують «презентації», а не надають письмові відповіді.

Враховуючи, що під час презентації розв’язання ситуаційних завдань члени комісії не ставлять жодного запитання кандидату, доцільність зміни комісією процедури виконання та оцінювання завдань взагалі залишається «під знаком питання».

Отже, на сьогодні Порядок здатен забезпечити об’єктивність відбору на другому етапі лише під час проведення конкурсу на посади категорій «Б» та «В». Для відбору ж кандидатів на посади категорії «А» Порядок, на жаль, передбачає «лазівку», що дозволяє уникнути незалежного оцінювання.

ТРЕТІМ ЕТАПОМ конкурсу є співбесіда, що проводиться з метою оцінки досвіду, досягнень, компетенції, особистих якостей кандидатів. Безперечно, що за своєю природою вказаний етап має суб’єктивний характер.

Негативними факторами під час вказаного етапу є відсутність у Порядку вимоги щодо «регламенту такої процедури» (вимоги щодо рівної кількості часу, який має бути витрачений на комісію на співбесіду із різними кандидатами, та рівної кількості запитань, які можуть бути задані кандидатам).

Не сприяють об’єктивності конкурсного відбору й ті норми Порядку, що передбачають так зване «ВІДСІЮВАННЯ» кандидатів за результатами
І-го чи ІІ-го етапів конкурсу, адже кожен з етапів конкурсного відбору спрямований на виявлення різних якостей кандидатів та встановлення їх  відповідності різним вимогам професійної компетентності.

Тому відсіювання кандидатів за результатами лише першого чи другого етапу не дозволяє конкурсній комісії об’єктивно визначити знання і здібності кожного з кандидатів.

Крім того, такий механізм не тільки не відповідає принципам «недискримінації» та «справедливості», які, поміж іншим, мають бути забезпечені під час проведення конкурсу, але й створює «подвійні» стандарти та корупційні ризики.

Одним із наступних суттєвих недоліків Порядку, через який об’єктивність конкурсного відбору знову ж таки залишається під питанням, є НЕДОСКОНАЛА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ, що застосовується під час конкурсу.

По-перше, недосконалість полягає у необґрунтованому співвідношенні балів, які можна набрати за проходження різних етапів конкурсу: за проходження першого етапу конкурсу із найкращим результатом можна набрати лише 10% від загальної кількості балів. Таким чином, вказаний результат у подальшій боротьбі не може мати ані вирішального, ані навіть значного впливу, адже за два наступні етапи конкурсного відбору можна набрати 40% та 50% від загальної кількості балів відповідно.

Звісно, що таке співвідношення не можна вважати ані обґрунтованим, ані справедливим, оскільки саме оцінювання за результатами тестування у порівнянні з іншими етапами конкурсного відбору є найбільш об’єктивним (оскільки кількість правильних відповідей на тести визначає автоматично програмне забезпечення, а результати інших етапів – члени комісії на свій особистий розсуд).

По-друге, недосконалою є і система визначення балів на кожному з етапів.

Так, низька максимальна кількість балів, яку можна набрати під час проходження першого етапу, призводить до того, що кандидат, який правильно відповів на 23 запитання, отримує «0» балів і не проходить у наступний тур, а кандидат, який надав правильні відповіді на 24 запитання – вже проходить у наступний тур. При цьому різниця у балах між кандидатом, який правильно відповів на 24 запитання, і тим, хто відповів правильно на 40 запитань, складає всього один бал.

Неузгодженість окремих норм Порядку, що регулюють оцінювання результатів другого етапу конкурсу, створює певні колізії та дозволяє конкурсним комісіям застосовувати їх на власний розсуд. Це викликає обґрунтовані сумніви у правильності алгоритму оцінювання, що застосовується комісією. Так, відповідно до пункту 44 Порядку бали (0, 1 або 2) виставляються саме за результати розв’язання ситуаційного завдання (тобто, якщо ситуаційних завдань було два, то кандидат максимально може набрати 4 бали за результатом проходження другого етапу).

Разом з тим, відповідно до пункту 45 Порядку визначення результатів розв’язання ситуаційних завдань здійснюється кожним членом комісії та вноситься до відомості (згідно з додатком 6 до Порядку). Форма вказаної відомості, передбачає виставлення оцінок вже не за розв’язання конкретного ситуаційного завдання, а за відповідність певним кваліфікаційним Вимогам. При цьому, слід звернути увагу, що комісія самостійно визначає кількість та вид Вимог, відповідність кандидата яким оцінюється саме на вказаному етапі.

Не містить Порядок і конкретного переліку Вимог, які оцінюються на третьому етапі конкурсного відбору, адже відповідно до абзацу четвертого пункту 50 Порядку під час співбесіди оцінюються вимоги, які не були оцінені на попередніх етапах конкурсу.

Такий підхід до системи оцінювання кожного з етапів не відповідає принципу юридичної визначеності та створює необмежену дискрецію повноважень конкурсних комісій, у зв’язку з чим, безперечно, підлягає удосконаленню.

За результатами виявлених недоліків Порядку, що суттєво впливають на справедливість та об’єктивність конкурсного відбору, з метою вдосконалення процедури проведення відкритих конкурсів Громадська організація «ЕкспертиЗА Реформ» ПРОПОНУЄ:

  1. Виключити з Порядку норми, які дозволяють комісії робити відходити від загального правила щодо незалежної оцінки результатів завдань. Зокрема, виключити положення, що дозволяють відійти від шифрування відповідей та їх оцінювання до розкриття особи виконавця завдання.
  1. Запровадити обов’язковість виведення загальної рейтингової оцінки кандидатів за результатом проходження усіх етапів конкурсу, повністю виключивши можливість «відсіювання» кандидатів, або залишити лише найжорсткіші підстави для застосування такого наслідку проходження відповідного етапу (наприклад: ненадання правильної відповіді на жодне із тестових запитань, відсутність відповідей за результатами розв’язання ситуаційних завдань).
  1. Запровадити справедливе співвідношення балів, які можна отримати за кожним етапом конкурсу, а також вдосконалити систему оцінювання на кожному з конкурсних етапів.

Найкращим прикладом розподілу кількості балів між етапами конкурсу є той, коли на етапах, які позбавлені «суб’єктивного впливу», кандидат міг би набрати кількість балів, яка буде вирішальною, або хоча б дорівнюватиме кількості балів, які кандидат може отримати за етапи, на яких «суб’єктивної оцінки» уникнути неможливо.

Одним з прийнятних варіантів розподілу співвідношення балів можна назвати й той, коли співвідношення кількості балів, які можна отримати за кожним з етапів конкурсу, буде рівним.

  1. Забезпечити можливість доступу громадськості до письмових відповідей, наданих учасниками конкурсу, а також запровадити обов’язковість оприлюднення персоналізованих оцінок, виставлених кожним членом комісії кожному конкурсанту на відповідному етапі.
  1. Збільшити проміжок часу з моменту подання конкурсантами документів на конкурс і до моменту його проведення з метою забезпечення можливості проведення конкурсною комісією перевірки «доброчесності» кандидатів (шляхом детального ознайомлення з поданими документами, збору інформації з відкритих джерел та запитів щодо ставлення до відповідного кандидата професійного середовища та представників громадськості тощо).

 

Свої пропозиції Громадська організація «ЕкспертиЗА Реформ» викладе у проекті постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби та направить їх до Уряду України.

Без коментарiв

Додати свiй коментар