ПУБЛІЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ В УКРАЇНІ: ДОВГОТРИВАЛЕ ОЧІКУВАННЯ

03 листопала представники Громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ» Тетяна Барановська та Anna Gonchar спільно з головою Фонду місцевої демократії Ольга Мірошник взяли участь у Національному круглому столі «Публічні консультації в Україні: законодавче унормування».

У заході, організованому Координатором проектів ОБСЄ в Україні у партнерстві з Секретаріатом Кабінету Міністрів України та у співпраці із Міністерством юстиції України і Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ/ОБСЄ) взяли участь близько 100 представників інститутів громадськості із різних регіонів України.

Після презентації основних положень законопроекту, розробленого робочою групою при Міністерстві юстиції України, та Висновку Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ/ ОБСЄ) до вказаного законопроекту учасники заходу, розділившись на три групи, активно обговорили низку питань, що викликають найбільші дискусії між розробниками та громадськістю:

Яким мають бути мінімальний та максимальний терміни, протягом якого проект акту має обговорюватися? Чи має держава забезпечити створення Єдиної інтернет-платформи для проведення електронних консультацій? Скільки має бути Інформаційних реєстрів заінтересованих осіб? В яких випадках процедури публічного обговорення можна уникнути?

Наріжним каменем дискусії стало питання щодо фактичної відсутності у Законопроекті по-справжньому дієвих норм щодо відповідальності за невиконання вимог цього закону, адже численні зауваження і пропозиції з цього приводу неодноразово надавались під час попередніх публічних обговорень вказаного Законопроекту.

На запитання Тетяни Барановської: “Чому з проекту Закону зникла норма, що передбачала притягнення до адміністративної відповідальності за його невиконання, а також визначала, що недотримання вимог закону є підставою для скасування або обов’язкового перегляду відповідного акту?” представником Міністерства юстиції України була надана відповідь, що, перш за все, розробники Законопроекту ставили за мету створення дієвого та зрозумілого механізму публічних консультацій, який би усіма виконувався добровільно й не потребував би застосування «каральних» заходів; до того ж розробники мають певні труднощі із визначенням органу, який буде складати відповідні адміністративні протоколи за порушення вимог Закону.
Складається враження, що відповідальні розробники законопроекту навмисно не бажають передбачити дієву відповідальність за його невиконання, з причини власної незацікавленості.

Може саме з цієї ж причини після майже двох років численних публічних обговорень Законопроект не тільки не враховує найголовніші пропозиції та зауваження громадськості, а й досі залишається неприйнятим?

Організатори заходу запевнили громадськість, що після останніх доопрацювань проект вказаного Закону планується внести на розгляд Уряду до 01 січня 2017 року.

Чи врахують нормотворці принципову позицію інститутів громадськості щодо ключових положень законопроекту цього разу – питання залишається відкритим.

Без коментарiв

Додати свiй коментар