ЩО ПРИХОВАНО В «АНТИРЕЙДЕРСЬКОМУ» ЗАКОНОПРОЕКТІ МІНʼЮСТУ?

Внесений 5 вересня до Верховної Ради проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження європейських стандартів захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів» (реєстр. № 5067 від 05.09.2016 р.), розроблений Міністерством юстиції, беззаперечно викликав великий резонанс у професійних колах.

Враховуючи нагальність проблеми рейдерства та необхідність якнайшвидшого подолання цієї загальнодержавної біди, суспільство мало сподівання, що нарешті буде розроблено та прийнято акт, який би дійсно вирішив цю проблему.

Проте не судилося.

Аналіз законопроекту як з точки зору його змісту, так і з точки зору його форми привів до невтішних висновків про неабияку недосконалість цього документу. Це стосується і юридичної техніки, і самого його змісту.

І не лише громадські експерти дійшли цих висновків.

Вкрай негативний та жорсткий висновок на цей законопроект надало Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України, до функцій якого належить здійснення саме наукової експертизи текстів проектів законів, внесених до Ради.

З текстом висновку можна ознайомитись на сторінці законопроекту на порталі rada.gov.ua (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=59923 ).

Перше, що звертає на себе увагу і на чому ми вже наголошували, – це перенавантаженість законопроекту несуттєвими технічними уточненнями положень чинного законодавства, які лише ускладнюють процедури державної реєстрації бізнесу та нерухомості.

Та не стільки обурливим є цей момент, скільки включення до проекту явних корупціогенних норм.

Зокрема, це стосується включення до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» положень, відповідно до яких реєстратори зможуть приймати рішення щодо державної реєстрації стосовно суб’єкта державної реєстрації прав, з яким державний реєстратор перебуває у трудових відносинах або засновником (учасником) якого він є. У такому випадку очевидним є інтерес суб’єкта державної реєстрації у проведенні такої реєстрації, що може призвести до здійснення неправомірних дій державним реєстратором на користь цього суб’єкта.

Важко взагалі припустити думку, що фахівці Міністерства при підготовці тексту проекту закону могли допустити таку помилку і випадково включити до нього потенційно небезпечні правові норми.

Проте, факт є фактом.

Не менше запитань викликає і норма щодо проведення державної реєстрації прав нотаріусами у результаті вчинення нотаріальної дії у день вчинення такої дії. ГНЕУ слушно зауважило, що це призведе лише до збільшення витрат для населення при сплаті адміністративного збору у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, адже від строку вчинення дії прямо залежить розмір адміністративного збору, тобто, фактично люди будуть змушені платити більше грошей за вчинені реєстраційні дії.

І що ще стосується нотаріусів – то із загальної картини законопроекту вибивається пропозиція щодо надання можливості бути нотаріусами та їх помічниками особам з освітою на рівні бакалавра. При цьому, пропонується ще й скасувати стаж роботи нотаріуса у сфері права не менш, ніж шість років.

Мало того, що такі пропозиції жодним чином не стосуються боротьби з рейдерством, та ще й необхідність таких законодавчих змін взагалі позбавлена будь-якої логіки! Більш того, недосвідченість нотаріуса може призвести або до помилок під час вчинення реєстраційних дій або навмисного використання їх недостатньої обізнаності не доброчесними громадянами.

Ще один момент, на який ми вважаємо за необхідне звернути увагу – законопроект спрямований на явне посилення позицій саме Міністерства юстиції у сфері державної реєстрації. Із одночасним позбавленням контрольних функцій територіальних органів, він залишає їх лише за центральним апаратом.

Як ми знаємо, ще навесні цього року впроваджена у життя ініціатива Мінʼюсту щодо створення Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка складається З САМИХ ЛИШЕ ПРЕДСТАВНИКІВ ЦЕНТРАЛЬНОГО АПАРАТУ МІНІСТЕРСТВА і наділена повноваженнями приймати рішення щодо законності тих чи інших оскаржуваних реєстраційних дій. Зауважимо, що розгляд скарг здійснюється без застосування принципу змагальності сторін, а рішення Комісії підлягають негайному виконанню.

За умови впровадження зазначеної вище пропонованої норми, Міністерство юстиції ще більше наблизиться до зосередження у себе усіх повноважень щодо тотального контролю стану справ у сфері державної реєстрації.

А також, не дивлячись на те, що законопроект анонсований саме як АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ, він майже не торкається питань кримінальної відповідальності за правопорушення, що вчиняються з метою незаконного захоплення підприємств, та жодним чином не криміналізує відповідальність замовників та безпосередніх виконавців цих злочинних дій, а також осіб, які таким діям сприяють.

Беззаперечно, що з урахуванням усіх висловлених фахівцями ГНЕУ зауважень зазначений проект закону МАЄ БУТИ ДООПРАЦЬОВАНИЙ, А УСІ ПЕРЕЛІЧЕНІ НЕДОЛІКИ МАЮТЬ БУТИ УСУНЕНІ.

І якщо думку громадських експертів органи державної влади або народні депутати дозволяють собі проігнорувати, то висновки, підготовлені за результатами наукової експертизи, мають бути розглянуті головним комітетом Парламенту та враховані при розгляді законопроекту та прийняття рішення стосовно подальшої роботи над ним.

Проте, коли надання ГНЕУ негативних висновків стосовно законопроектів спиняло народних депутатів від прийняття Законів, дуже їм потрібних?

Про те, що Міністерство юстиції серйозно налаштовано щодо лобіювання та прийняття розробленого ним законопроекту та вкрай гостро сприймає критику його напрацювання, говорить той факт, що ним було анонсовано про проведення декількох заходів з дуже красномовними назвами, зокрема, прес-брифінг на тему «Блокування антирейдерського законопроекту. Хто сприяє?» (https://minjust.gov.ua/ua/news/48637), круглий стіл на тему «Кому вигідно блокувати антирейдерський законопроект?» (https://minjust.gov.ua/ua/news/48633 ).

І тут теж не обійшлося без цікавих моментів.

Як було зазначено у прес-анонсі згаданого вище круглого столу, представники ЗМІ зможуть отримати ексклюзивні коментарі. Проте, здається, їх під час цих заходів ніхто не чекав. Принаймні, небажаних для Міністерства. Цей випадок висвітлено журналістами «Судово-юридичної газети», представники якої спробували потрапити на анонсований круглий стіл, однак їм це не вдалося, оскільки фактично їх туди не пустили (подробиці за посиланням http://sud.ua/news/2016/09/28/95796-kakie-tajni-khranit-minyust-i-pochemy-ne-pyskaet-na-svoi-meropriyatiya-zhyrnalistov#.V-vAsPjUEbA.facebook ).

Це наводить на думку про те, що Міністерство юстиції свідомо уникає конструктивного діалогу з громадськістю та обговорення процесу та результатів своєї діяльності.

І про яку гласність та відкритість роботи органів влади тут можна говорити?

Без коментарiв

Додати свiй коментар