ШЛЮБ АБО РОЗЛУЧЕННЯ ЗА ГОДИНУ: ПРАВОВІ ТА СОЦІАЛЬНІ РИЗИКИ

Сім’я, родина, сімейні цінності, родинні стосунки, скільки теплих та зворушливих відчуттів, емоцій та спогадів викликають у людини вказані слова! Чи є у світі для людини щось найцінніше за родину, за найближчих та найдорожчих у світі людей? Звичайно ж немає!!!

Сім’я як соціальний інститут є найголовнішою цінністю суспільства та держави. Саме тому на рівні Закону (зокрема у Сімейному кодексі України) охорона та зміцнення сім’ї не тільки як соціального інституту, а й як союзу конкретних осіб, визначено одним з головних завдань держави.

Згідно з нормами законодавства сім’я створюється на підставі шлюбу,
а сімейні відносини в державі регулюються на засадах СПРАВЕДЛИВОСТІ, ДОБРОСОВІСНОСТІ, РОЗУМНОСТІ та відповідно до МОРАЛЬНИХ ЗАСАД СУСПІЛЬСТВА.

Саме надважливість інституту сім’ї не тільки для життя і розвитку кожної людини як особистості, а й для розвитку суспільства й держави в цілому, зобов’язує державні органи при формування державної політики у вказаній сфері, перш за все, дотримуватись саме цих принципів, а також моральних засад суспільства, які формувались сторіччями, на підставі історико-культурних традицій та духовних цінностей.

Вказані засади не знайшли свого відображення у рішенні, прийнятому Урядом на останньому засіданні в підтримку активно анонсованої протягом останнього часу ініціативи Міністра юстиції Павла Петренка щодо впровадження такої нової «зручної послуги» для населення як реєстрація шлюбу за одну добу або навіть за годину.

Зокрема, Урядом прийнято рішення про запровадження на території шести міст України (у Києві, Одесі та Львові, а також у Маріуполі, Сєверодонецьку і Херсоні) чергового пілотного проекту Мін’юсту з децентралізації функцій РАЦСів та скорочення встановлених законодавством так званих термінів «очікування» шлюбу. Відтепер у вказаних містах громадяни зможуть одружитися протягом доби або навіть і за годину.

В окремих містах вже планується запровадити цілодобову реєстрацію шлюбів.

Нововведення, за думкою Міністра юстиції, має сприяти знищенню корупційних проявів в органах РАЦС під час визначення дати укладення шлюбу.

Та чи можна вважати належним засобом боротьби із корупцією з боку чиновників системи Мін’юсту бездумне втручання у порядок створення такого соціального інституту як сім’я. Чи то Міністр юстиції не знає передбачених законодавством засобів боротьби із корупцією?

Чи роботи антикорупційних органів не є ефективною, що виникає необхідність нехтувати механізмами захисту цього соціального інституту та створювати додаткові умови для шахрайства?

Також Міністр юстиції зазначив і про заплановані на майбутнє аналогічні заходи зі спрощення процедури розлучень, відповідно до яких найближчим часом розлучитися теж можна буде у максимально короткий термін, але лише за умови згоди обох з подружжя, відсутності неповнолітніх дітей та майнових спорів.

Звісно, що ставлення до можливості утворення сім’ї або розірвання шлюбу «за добу» чи навіть «за годину» навряд чи є однаковим у представників різних поколінь, або навіть у однолітків.

Адже особисте ставлення до цього питання у кожної конкретної людини залежить від багатьох факторів, у тому числі й від життєвого досвіду, досвіду сімейного життя, щастя батьківства.

Тому зовсім не дивно, що на засіданні Уряду Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман (одружений, батько трьох дітей) свій вислів у підтримку ініціативи Міністра юстиції ніби-то жартуючи, а ніби-то й ні, закінчив твердженням про те, що «розлучення треба заборонити, адже родина – це найвища цінність».

У будь-якому разі реєстрацію шлюбів та розлучень не можна розглядати лише як технічну функцію, яку може виконувати будь-хто й у будь-який термін. Вказане питання є частиною державною політики у сфері сім’ї та безпосередньо зачіпає права, свободи та законні інтереси громадян,
а отже, щонайменш, потребує передбаченого чинним законодавством громадського обговорення.

Більш того, слід зазначити, що норма, відповідно до якої шлюб реєструється лише після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу, визначена Законом (ст. 32 Сімейного кодексу України). Отже, рішення Уряду, відповідно до якого вказана норма не буде виконуватись, хай навіть і під час реалізації «пілотного проекту», прийнято в порушення статті 19 Конституції України з перевищенням повноважень.

Аналізуючи фактичну легалізацію державою «шлюбів та розлучень за годину», необхідно звернути увагу на наступні негативні наслідки, які можуть чекати суспільство від такої реформи.

Відповідно до статистичних даних Держкомстату в Україні на 295 тисяч укладених шлюбів в Україні припадає 130,7 тисячі розлучень. Тобто розлучаються 44,3% подружніх пар. Це один з найбільших показників в Європі. На думку фахівців причинами розлучень здебільшого стають неготовність людей будувати стосунки, матеріальні труднощі, стан здоров’я, алкоголізм тощо (докладніше за посиланням: http://expres.ua/main/2015/08/23/148726-ukrayina-pershomu-misci-yevropi-kilkistyu-rozluchen ).

Встановлені у законодавстві обов’язкові місячні терміни, що передують укладенню шлюбу або розлученню, не є бюрократичною формальністю, а мають, насправді, більш важливий сенс, зокрема, надають людині можливість прийняти виважене рішення та віднайти правильні відповіді на доленосні питання у своєму житті. Адже укладення шлюбу, як і розлучення, є не тільки юридично значущими діями, але й діями, що покладають на особу значну соціальну відповідальність.

Тому скасування місячного терміну очікування вочевидь не призведе до поліпшення статистики розлучень.

Натомість запровадження такого «засобу боротьби із корупцією» як «скорочення терміну очікування» реєстрації шлюбу або розлучення одночасно створює сприятливі умови для скоєння цілої низки інших, не менш небезпечних для суспільства, протиправних дій, у тому числі, пов’язаних із приховуванням фактів тієї ж корупції.

Так, наявність певного терміну очікування шлюбу дещо стримувала інтерес до шахрайства у сфері сімейних відносин. Тепер для «шлюбних шахраїв» створені просто фантастичні умови.

Вочевидь, що легкість та доступність процедури одруження та розлучення призведено до підвищення кількості фіктивних шлюбів та розлучень, що здійснюють виключно з корисливими мотивами.

Недобросовісні чиновники вказаний механізм зможуть використовувати з метою приховування незаконно отриманої вигоди, використовуючи, наприклад, фіктивне розлучення як засіб уникнення від декларування доходів.

Враховуючи численні випадки несанкціонованих втручань до державних електронних реєстрів, а також заплановане значене розширення кола суб’єктів, що будуть здійснювати реєстрацію шлюбів та розлучень, збільшуються ризики здійснення кредитно-фінансових махінацій, вчинення шахрайства з нерухомим майном та корпоративними правами подружжя.

До речі, також слід зазначити, що місячний термін так званого «очікування» є не лише спадком від так званої «радянщини». Історико-культурні традиції українців з давніх часів передбачали значно більший проміжок часу перед одруженням, протягом якого підлягали виконанню ціла низка весільних обрядів, які у часі тривали значно довше ніж 30 днів.

Крім того, більшість розвинутих країн взагалі мають ще більш  стриманий та виважений підхід щодо укладення шлюбів. Так, у деяких європейських країнах, крім необхідності очікування певного терміну для укладення шлюбу, також слід надати значний пакет документів, які б підтвердили спроможність утримувати сім’ю, стан здоров’я наречених тощо. У певних країнах навіть функціонують служби, завданням яких є встановлення автентичності та виявлення фіктивності одружень.

Усі позитивні або негативні наслідки, від запровадження такої ініціативи Мін’юсту, напевно можна буде визначити лише через значний проміжок часу, але у будь-якому разі навряд чи така реформа сприятиме укріпленню моральних засад та  загальнолюдських цінностей.

Прикро стає від того, що окремі політики, намагаючись у будь-який спосіб підняти свій рейтинг через чергову «псевдо реформу», вже не цураються чіпати те, що з давніх часів вважається найголовнішою цінністю суспільства та держави.

Без коментарiв

Додати свiй коментар