ДЕРЖЗАКУПІВЛІ В МІНЮСТІ: ЦИНІЧНЕ РОЗКРАДАННЯ ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ?

Чергове удосконалення законодавства України про здійснення державних закупівель, що відбулося цього року із набранням чинності Закону України «Про публічні закупівлі», мало на меті не тільки запобігти корупційним діянням і зловживанням у вказаній сфері, а й нарешті забезпечити втілення в життя таких принципів витрачання державних коштів як ЦІЛЬОВЕ ВИКОРИСТАННЯ, МАКСИМАЛЬНА ЕКОНОМІЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ, ВІДКРИТІСТЬ ТА ПРОЗОРІСТЬ НА ВСІХ СТАДІЯХ ЗАКУПІВЕЛЬ!

З 1 серпня поточного року, коли цей Закон буде введений в дію остаточно (для усіх без виключення Замовників державних закупівель), обов’язковою стане норма, відповідно до якої закупівлі мають здійснюватись з використанням електронної системи або із обов’язковим оприлюдненням у вказаній системі звіту про укладені договори (у разі коли вартість предмета закупівлі буде дорівнювати або перевищувати 50 тис. грн. на рік).

Про те ж, як ще на сьогодні витрачаються державні кошти, бажаючі можуть дізнатися використовуючи низку електронних ресурсів, одним з яких є офіційний загальнодержавний веб-портал «Державні закупівлі» (режим доступу: https://tender.me.gov.ua/), для цього лише необхідно знати правильну назву Замовника або його ідентифікаційний код.

Крім того, відповідно до Закону така інформація розміщується і на офіційних сайтах державних органів. Не є виключенням у цьому випадку і Міністерство юстиції України та підпорядковані йому структури, про витрати бюджетних коштів яких також можна дізнатися на вказаних ресурсах.

Інформація про неодноразові збої в роботі реєстрів, багаточисельні випадки несанкціонованого доступу до них поряд із коментарями посадових осіб адміністратора Єдиних та Державних реєстрів Мін’юсту (ДП «НАІС») про те, що додаткове забезпечення захисту реєстрів потребує значних фінансових коштів, спонукала ЕкспертиЗУ Реформ дізнатись, скільки ж коштів витрачає Мін’юст для забезпечення функціонування державних реєстрів та яким чином ці кошти витрачаються далі…

Ще на початку року, досліджуючи питання якості функціонування реєстрів, ЕкспертиЗА Реформ у своїй публікації («Електронні сервіси Мін’юсту: вони взагалі працюють?» https://www.facebook.com/expertreform/posts/955855991171601) повідомляла  про те, що для забезпечення функціонування лише Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Мін’юстом (станом на 09 лютого поточного року) було заплановано закупівлю за бюджетні кошти послуг на загальну суму більше ніж 25 млн. (двадцять п’ять мільйонів) гривень. За результатами проведеної переговорної процедури вказані кошти отримало одне з державних підприємств Мін’юсту – ДП «Інформаційно-ресурсний центр».

Крім цього, згідно з Річним планом державних закупівель Міністерства юстиції України на 2016 рік зі змінами (затвердженим 22 червня 2016 року рішенням тендерного комітету, який, до речі, очолює заступник Міністра юстиції – керівник апарату Г.В. Онищенко) для забезпечення функціонування реєстрів, держателем яких є Мін’юст, заплановано витратити ще 282 млн. (ДВІСТІ ВІСІМДЕСЯТ ДВА МІЛЬЙОНИ!!!) гривень.

Тобто, загальна сума витрат на підтримку реєстрів Мін’юсту у поточному році складе близько 307 мільйонів гривень, що більш ніж на 100 мільйонів перевищує минулорічні витрати Мін’юсту на аналогічні потреби (режим доступу до Річних планів закупівель Мін’юсту на 2015 та 2016 роки http://old.minjust.gov.ua/derzh_zakup або https://tender.me.gov.ua/EDZFrontOffice/menu/uk/announcePlan_list_view/).

Усі вказані кошти Мін’юстом заплановано витратити за переговорною процедурою (яка раніше мала назву «закупівля у одного виконавця»).
За вказаною процедурою переможці тендеру визначаються без конкурсу, а після виконання формальних процедур, укладення Договорів та підписання актів виконаних робіт кошти перераховуються на рахунки державних підприємств Мін’юсту, які й мають забезпечувати функціонування реєстрів.

Цього року Мін’юстом вже укладені такі Договори: один – з державним підприємством «Інформаційно-ресурсний центр» на суму більш ніж 25 мільйонів (за надання послуг у січені – березні 2016 року), інший – з державним підприємством «Національні інформаційні системи» на суму близько 99 мільйонів гривень (за надання послуг з 01 січня по 08 травня цього року). До речі, такі періоди надання послуг свідчать про те, що для підтримки функціонування реєстрів до кінця поточного року Мін’юст повинен буде укласти нові договори, тим паче, що закупівля послуг ще майже на 200 мільйонів гривень вже запланована!!!

Тож, як витрачаються мільйони державних коштів підпорядкованими Мін’юсту державними підприємствами?

Для того, щоб зрозуміти, наскільки у дійсності «економічно обґрунтованими» є такі величезні витрати Державного бюджету на забезпечення функціонування реєстрів та як у подальшому «економно та ефективно» витрачаються ці кошти, виявилось достатнім подивитись останній з документів ДП «НАІС», розміщений на веб-порталі «Державні закупівлі» (tender.me.gov.ua) 13 червня 2016 року, а саме Додаток до річного плану закупівель на 2016 рік ДП «НАІС».

Слід пояснити, що відповідно до вимог чинного законодавства саме у Додатку до Річного плану замовники мають відображати усі закупівлі, що проводяться без застосування тендерних процедур, визначених Законами України «Про здійснення державних закупівель» та «Про публічні закупівлі». У більшості випадків це закупівля послуг, вартість кожної з яких протягом усього бюджетного періоду не перевищує 200 тисяч гривень.

Згідно з відомостями, що містяться у вказаному Додатку до річного плану державних закупівель, ДП «НАІС» у січні – травні 2016 року БЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕНДЕРНИХ ПРОЦЕДУР були здійснені закупівлі на загальну суму близько 20 МІЛЬЙОНІВ грн.!!! (Зокрема, Додаток містить 98 предметів закупівлі, очікувана вартість кожного з яких складає 199 999, 99 грн. (тобто майже 200 тис. грн.), а загальна сума витрат за всіма позиціями складає 19 599 999,02 грн.).

Окрему увагу привертає ціла низка сумнівних з точки зору доцільності предметів закупки (які щонайменше викликають подив з огляду на діяльність підприємства як технічного адміністратора реєстрів Міністерства юстиції України).

00010002000300040005

Так, наприклад, згідно із вказаним Додатком ДП «НАІС» з січня по травень 2016 року витратило близько 3 мільйонів гривень (2 799 999,86 грн.) на закупівлю:

  • Мотузки, канати, шпагат і сіткове полотно, крім відходів, код ДК 016:2010-13.94.1 (199 999, 99 грн., січень 2016 р.);
  • Препарати фармацевтичні, інші, код ДК 016:2010-21.20.2 (199 999, 99 грн., травень 2016 р.);
  • Скло порожнисте, код ДК 016:2010 -23.13.1 (199 999, 99 грн., травень 2016 р.),
  • Вироби конструкційні металеві та їхні частини, код ДК 016:2010 – 25.11.2 (199 999, 99 грн, березень 2016 р.),
  • Вироби ножові та столові прибори, код ДК 016:2010-25.71.1 (199 999, 99 грн, березень 2016 р.),
  • Вироби з дроту, ланцюги та пружини, код ДК 016:2010-25.93.1 (199 999, 99 грн., січень 2016 р.),
  • Вироби кріпильні та гвинтонарізні, код ДК 016:2010-25.94.1 (199 999, 99 грн., січень 2016 р.),
  • Лампи розжарювання та газорозрядні електричні; лампи дугові, код ДК 016:2010 – 27.40.1 (199 999, 99 грн., лютий 2016 р.),
  • Лампи та світильники, інші, код ДК 016:2010-27.40.3 (199 999, 99 грн., січень 2016 р.),
  • Інструмент електромеханічний для роботи однією рукою; інструмент ручний портативний із силовим урухомлювачем/приводом, інший, код ДК 016:2010 – 28.24.1 (199 999, 99 грн., квітень 2016 р.),
  • Миття, полірування автомобілів і подібні послуги, код ДК 016:2010 – 45.20.3 (199 999, 99 грн., січень 2016 р.),
  • Послуги ресторанів і пунктів швидкого харчування, код ДК 016:2010-56.10.1 (199 999, 99 грн., січень 2016 р.),
  • Послуги рекламних агентств, код ДК 016:2010-73.11.1 (199 999, 99 грн., березень 2016 р.),
  • Послуги щодо прання та хімічного чищення текстильних і хутряних виробів, код ДК 016:2010-96.01.1 (199 999, 99 грн., січень 2016 р.). тощо.

Відсутність таких позицій безпосередньо у Річному плані закупівель підприємства на 2016 рік та їх поява у додатку до плану, опублікованого у червні 2016 року із зазначенням строку планованих закупівель (січень-травень 2016 року), надає підстави вважати, що закупівля цих товарів вже здійснена.

Крім того, аналіз того ж Додатку до річного плану державних закупівель ДП «НАІС» показує, що всі закупівлі визначені без деталізації конкретного предмету закупівлі, а самі товари та послуги є швидкозношуваними, з малим строком експлуатації, що дозволить фіктивно оформлювати акти наданих послуг, з подальшим списанням таких товарів.

При цьому, особливо вражають своїм розміром обсяги закупівель, адже жодне непрофільне державне підприємство не здійснює закупівлю ліків, столових приборів, ламп тощо на суму 199 999, 99 грн. за кожним предметом закупівлі.

Виникає запитання: невже в умовах загальнодержавної економії коштів бюджету нагальною потребою для державного підприємства замість забезпечення нормальної роботи реєстрів є закупівля столових приборів, миття автомобілів, купівля слюсарного знаряддя та інструментів, проведення незрозумілої реклами або послуги хімчистки?

І це тільки окремі позиції згідно додатку до плану закупівель, опублікованого 13 червня 2016 року. Інші позиції також потребують аналізу на доцільність потреб підприємства.

Враховуючи вартість сумнівних закупівель, мабуть захист реєстрів не є пріоритетним завданням та предметом закупівлі для вказаного державного підприємства.

А може ДП «НАІС» просто було необхідно дуже швидко, а саме до 01 серпня поточного року витратити державні кошти, отримані від Мін’юсту? Адже після вказаної дати ДП має керуватися нормами Закону України «Про публічні закупівлі» та в обов’язковому порядку використовувати електронну систему закупівель Prozorro, яка унеможливлює будь-які махінації  у сфері витрачання державних коштів.

Окрему увагу заслуговує аналіз ціноутворення. Так, всі позиції у наведеному додатку до плану закупівель (а їх 98!) містять однакову очікувану вартість – 199 999, 99 грн.

Враховуючи усе наведене вище, є підстави стверджувати, що ми зіткнулися із фактом цинічного та штучного ухилення від виконання вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель», норми якого застосовуються до закупівель від 200 000, 00 грн.

Пояснення таким діям посадових осіб ДП «НАІС» може бути лише одним – це намір укладення договорів з власними «кишеньковими» постачальниками.

При цьому зухвалість, з якою діють посадові особи вказаного ДП, наводить на думку, що у Міністерстві юстиції України така діяльність тільки схвалюється, адже фінансові плани та звіти вказаного державного підприємства відповідно до законодавства мають затверджуватися саме Міністром юстиції України або одним з його заступників відповідно до розподілу обов’язків.

Наведене вище дає підстави вважати, що в діях посадових осіб ДП «НАІС», а також окремих посадових осіб Міністерства юстиції України містяться ознаки злочинів та корупційних правопорушень, метою скоєння яких було привласнення державних коштів.

У зв’язку із виявленням вказаних фактів Громадська організація «ЕкспертиЗА Реформ» має намір звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення посадовими особами Мін’юсту та ДП «НАІС» кримінальних правопорушень.

Без коментарiв

Додати свiй коментар