ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ МОН І МІНЮСТУ ЩОДО ВИЩОЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ПІД СУМНІВОМ

Початок поточного тижня ознаменувався новиною про спільний пілотний проект Міністерства освіти і науки та Міністерства юстиції України, що спрямований на підвищення якості вищої юридичної освіти в Україні. Про це зазначили Лілія Гриневич та Павло Петренко під час зустрічі з представниками студентського самоврядування (докладніше за посиланнями https://minjust.gov.ua/ua/news/48330).

Як повідомив Міністр юстиції України Павло Петренко, «нині юристів готують практично всі вищі навчальні заклади, незалежно від своєї професійної спрямованості. У багатьох випадках якість такої освіти вкрай низька, студенти не отримують необхідних знань і не можуть знайти собі хорошої роботи». Ця теза, дійсно, є актуальною, оскільки її підтверджують і дані статистичних моніторингів (за якими, в Україні у середньому випускають у  8 разів більше юристів, ніж цього потребує ринок праці), і реалії життя (коли людина з вищою юридичною освітою у зв’язку із браком професійних знань звертається за наданням юридичної допомоги).

Проте особливу увагу привертає те, що запропонований очільниками двох міністерств пілотний проект, не базується на системному аналізі чинників, які призвели до падіння якості вищої юридичної освіти в України. Зокрема, доволі абсурдно у цьому зв’язку звучить теза пана Петренка про те, запровадження зовнішнього тестування при прийомі на навчання за другим (магістерським) освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти за спеціальністю «правознавство» якимось чином (?) вплине на підвищення якості як надання освіти, так і  на якість отриманих студентами знань.

По-перше, така інновація, яка є по суті формально контролюючим заходом, не створює умови для підвищення рівня мотивації до академічної успішності студентства. Без інших змістових змін вона скоріше призведе взагалі до втрати студентами мотивації на здобуття магістерського ступеня. Вимоги ринку праці наразі найчастіше задовольняє саме рівень бакалаврів – взяти хоча б вимоги до посади керівників бюро правової допомоги (вища юридична освіта не нижче першого (бакалаврського) рівня), які, до речі, були запроваджені саме паном Петренком.

Парадоксальним у цьому контексті є і той факт, що, визнаючи низький рівень надання вищої юридичної освіти в Україні, пан Петренко запросив випускників взяти участь у конкурсі на вакантні посади у бюро правової допомоги. Спеціально для набору кадрів зі студентської лави наразі Мінюстом скасовані будь-які вимоги до наявності обов’язкового практичного досвіду роботи у галузі юриспруденції. А тепер разом відповімо на питання: чи бажали б ви отримати консультацію у такого «досвідченого» фахівця, звертаючись до бюро правової допомоги? Чи надасть молодий спеціаліст зі студентської лави обґрунтовані юридичні консультації? Чи готові Ви довіритись думці бакалавра при прийнятті важливих життєвих рішень, які супроводжуються юридичними наслідками? На жаль, відповідь на ці питання є очевидною.

По-друге, процеси реформування мають впливати на усі рівні навчального процесу, використовувати не лише заходи контролю, але й заходи формування якісно іншої мотивації, сприяти створенню справжнього освітнього середовища, у якому отримання вищої освіти не буде сприйматись як кара, а буде цікавим когнітивним процесом, головною метою якого є отримання широкого кола професійних знань.

По-третє, реформування системи вищої юридичної освіти неодмінно має комплексно впливати на усіх суб’єктів навчального процесу – зокрема, і на викладацький корпус, оскільки освіта – це взаємодія, а не лише дія з її «надання» чи «отримання».

У цьому контексті при розробці стратегії реформування вищої юридичної освіти актуально задіяти і тих суб’єктів, які володіють найбільшим інтелектуальним капіталом у цій сфері. Це – Національна академія наук України, Національна академія правових наук України та науково-дослідницькі інститути. Саме їх бачення та роль у реформуванні має бути визначальною на етапі розробки концепції та стратегії реформування вищої юридичної освіти. Функція профільних міністерств – функція менеджерів реформування, які вибудовують логістику реформи. Ми звертаємо увагу очільників міністерств та громадськості на такий підхід до реформування вищої юридичної освіти в Україні.

Під час зустрічі зі студентством профільні міністри зазначили, що пілотний проект по зовнішньому тестуванню почне працювати вже цього року. Нагадаємо, що в рамках пілотного проекту, до якого долучились 9 ВНЗ, 23 червня 2016 року буде проведено тестування, а вже 27 липня 2016 року будуть відомі перші результати.

Проте аналіз чинного законодавства (зокрема, положень Закону України «Про вищу освіту» та Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2016 році) свідчить, що встановлений на сьогодні порядок вступу на навчання до магістратури не передбачає проведення якогось іншого або додаткового способу оцінювання знань студентів, зокрема, зовнішнього тестування.

Запровадження системи вступного тестування на етапі прийому до вищих навчальних закладів на навчання за ступенем магістра на юридичні спеціальності є фактично зміною діючих Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2016 році та вимагає офіційного внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України, якими вони затверджені.

Враховуючи, що цей наказ має нормативно-правовий характер, то будь-які зміни чи доповнення, що вноситимуться до нього, мають пройти громадське обговорення, а їх проект у вигляді проекту відповідного акту має бути оприлюднений не пізніше як за 20 днів до моменту його розгляду з метою прийняття відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Отож, на яких правових підставах буде здійснена реалізація даного пілотного проекту, наразі залишається відкритим питанням.

Особливо вражає й те, що виступ Павла Петренка свідчить про виключно інструментальне сприйняття ним вищої освіти: «Щоб вони (РЕД. – СТУДЕНТИ) після закінчення ВНЗ отримували диплом, який мав би вартість» – зазначив Міністр.

Шановний пане Петренко! Про підвищення рівня якості вищої юридичної освіти в Україні можна буде казати лише тоді, коли справжню вартість буде мати не ДИПЛОМ, а отримані студентами ЗНАННЯ…

Диплом є фактом верифікації знань. І головне завдання інституту вищої освіти у цьому зв’язку – забезпечити цю верифікацію, що засвідчує відповідність наявних знань освітнім рівням «бакалавр» чи «магістр». Поки таке розуміння у реформаторів відсутнє, підвищення якості вищої юридичної освіти в рамках пілотного проекту МОН та Мінюсту – під великим сумнівом.

 

Без коментарiв

Додати свiй коментар