ОНЛАЙН-БУДИНОК ЮСТИЦІЇ: ЧЕРГОВА ІНИЦИАТИВА МІН’ЮСТУ НЕ ВІДПОВІДАЄ ЧИННОМУ ЗАКОНОДАВСТВУ

Вже майже місяць як відбувся запуск чергового пілотного проекту Мін’юсту – «Он-лайн будинок юстиції», проте нормативне підґрунтя для його роботи досі залишається відсутнім.

Громадська організація «ЕкспертиЗА реформ» мала змогу ознайомитись з ідеєю цього проекту під час його презентації, що відбулась 18 лютого у Києві (детальніше звіт про цей захід можна переглянути за посиланням https://www.facebook.com/expertreform/posts/955871344503399).

Процедура впровадження цього проекту від початку викликала багато запитань. Це пов’язано із тим, що публічно-правові відносини, яких стосується проект, мають свою особливу специфіку, і всі реформи та новації мають бути грамотно поєднані з їх правильним законодавчим врегулюванням.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Саме цей принцип є основою діяльності всієї системи публічної влади в Україні. Проте, цього принципу під час розробки і запуску проекту «Он-лайн будинок юстиції» дотримано не було.

Враховуючи, що вказаний проект безпосередньо зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян та пов’язаний зі зміною існуючого організаційно-правового механізму їх реалізації, його запровадження потребує прийняття нормативно-правового акту, з дотриманням встановлених законодавством вимог щодо громадського обговорення проекту, проведення його правової експертизи та державної реєстрації.

Вимога законодавства щодо державної реєстрації актів органів влади насправді є одним з дієвих механізмів захисту прав, свобод та законних інтересів громадян від свавілля органів влади та видання ними незаконних рішень.

Проте, проект «Он-лайн будинок юстиції» на цей час, коли він вже офіційно презентований на веб-сайті http://obu.org.ua/, так і не має правового підґрунтя для свого функціонування.

Крім того, виникають і запитання стосовно впровадження та функціонування цього пілотного проекту з точки зору дотримання вимог бюджетного законодавства.

Витрачати бюджетні кошти на ту чи іншу мету органи державної влади можуть лише за умови, якщо реалізація таких заходів чітко передбачена нормативним чи програмним документом, належить до компетенції цього органу, і видатки на їх проведення включені до кошторису органу влади на відповідний бюджетний рік.

Виникає запитання: тож, за рахунок яких коштів здійснюється фінансування «Он-лайн будинку юстиції»?

На запит ГО «ЕкспертиЗА реформ» ГТУЮ у місті Києві офіційно повідомило, що «…реалізація проекту Міністерства юстиції України «Он-лайн будинок юстиції» буде здійснюватися за рахунок ресурсів державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», державного підприємства «Національні інформаційні системи», ІТ-волонтерів. Також, ведуться переговори з міжнародними організаціями про надання допомоги в створенні та фінансування пілотного проекту. У зв’язку з тим, що фінансування пілотного проекту не планувалось здійснювати за рахунок бюджетних коштів, відповідні видатки не були внесені до кошторису ГТУЮ у місті Києві на 2016 рік».

Зазначимо, що відповідно до статті 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування. Пунктом 14 Положення про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, також встановлено, що Головні територіальні управління юстиції утримуються за рахунок Державного бюджету України.

Стаття 54 Закону України «Про запобігання корупції», між тим, встановлює, що державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Отже, фінансування проекту, який направлений на забезпечення виконання функцій органу державної влади, за рахунок інших джерел (небюджетних коштів) не ґрунтується на вимогах закону.

Також багато запитань є стосовно послуг, які насправді зараз можна отримати на цьому веб-порталі.

Фактично це не реєстрація громадської організації зі статусом юридичної особи, як це рекламується, а лише попередня консультація щодо оформлення документів та запис на прийом до спеціаліста. Це не он-лайн отримання дублікатів втрачених документів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану (свідоцтва чи витягу), а лише запис на прийом до районного відділу ДРАЦС. Це не он-лайн участь у конкурсі на зайняття вакантної посади, а лише перегляд переліку вакансій та надсилання свого резюме.

Перше, що звертає на себе увагу у зв’язку із зазначеним, це дублювання функцій в частині надання послуг щодо державної реєстрації юридичної особи з порталом «Кабінет електронних сервісів», який на цей час просувається та курується самим Мінʼюстом (https://kap.minjust.gov.ua/ ). Чи не доцільніше було б спрямувати затрачені на впровадження проекту «Он-лайн будинок юстиції» кошти на удосконалення вже функціонуючого на цей час Кабінету електронних сервісів, додавши до нього нові розділи або передбачити нові функції, аніж запроваджувати новий аналогічний за своїм змістовним наповненням сервіс?

Наступне, про що хочеться спитати: а в чому дійсна сутність послуги «Видача дублікатів»? Як вже зазначалося вище, насправді за допомогою цього сервісу можна лише записатися у чергу до районного у місті Києві відділу ДРАЦС. Отже, фактично це просто електронна черга і ніякий документ ви сидячи за комп’ютером за допомогою цієї послуги не отримаєте.

Крім того, необхідно означити певні зауваження і щодо сервісу подання резюме, що має назву «соціальний ліфт».

stock-photo-19494627-colorful-figures-in-queue-forming-question-mark-symbol

Для зайняття посад державної служби чинне законодавство у цій сфері передбачає особливий складний багатоетапний порядок, що на сьогодні чітко визначений Законом України «Про державну службу» та постановою Кабінету Міністрів від 25 березня 2016 р. № 246. Такий порядок має бути дотриманий органом влади в обов’язковому порядку від першого до останнього припису.

Цим порядком передбачено, що особа, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі, подає (особисто або поштою) конкурсній комісії, зокрема, письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів до зайняття посади державної служби, до якої додається резюме у довільній формі.

Отже, по-перше, резюме лише є додатком до заяви про участь у конкурсі і не є достатньою умовою для участі в ньому. Крім того, для участі у конкурсі надсилається ще цілий пакет інших необхідних документів.

По-друге, для початку процесу прийому на державну службу необхідно офіційно оголосити конкурс на заміщення тієї чи іншої вакантної посади та оприлюднити рішення про його проведення. Без оголошеного початку конкурсу надсилання резюме не тягне за собою правових наслідків.  Розміщення на веб-сайті органу влади чи на платформі «Он-лайн будинок юстиції» інформації про вакансії не є оголошенням про проведення конкурсу.

По-третє, облік документів для участі у конкурсі, що надійшли до органу, ведеться службою персоналу органу і ніяка попередня реєстрація в «Он-лайн будинку юстиції» або попереднє надсилання резюме не повинно надавати ніяких переваг особі, що його надіслала, та впливати на результати конкурсу.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про державну службу» вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким чином, розміщення резюме на платформі «Он-лайн будинку юстиції» не надає права особі на зайняття вакантної посади поза конкурсом.

Тож, для запровадження реформ, крім бажання прогресу потрібен ще й професіоналізм, компетентність та знання чинного законодавства.

Без коментарiв

Додати свiй коментар