ШТУЧНІ ПЕРЕПОНИ СТВОРЕННЮ ОСББ НА ХАРКІВЩИНІ

01 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який регулює відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов’язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку, інакше кажучи – процедуру створення ОСББ.

Всі стадії такої процедури від ініціативи утворення ОСББ і до їх державної реєстрації чітко регламентовані цим Законом, тому ця процедура буде вважатися такою, що відбулась, і матиме відповідні юридичні наслідки у вигляді можливості належного оформлення прав на управління багатоквартирним будинком лише за умови дотримання всіх вимог, що встановлені Законом для її проведення.

Розпочинається все із того, що, як правило, ентузіасти із числа мешканців певного багатоквартирного будинку – так звана ініціативна група у складі не менше трьох співвласників – вирішує провести загальні збори співвласників цього будинку для вирішення питання, а чи потрібно взагалі створювати у ньому ОСББ. Для цього всіх співвласників будинку необхідно повідомити про дату та місце проведення зборів співвласників.

Причому, тут все не просто – повідомлення має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під’їзду багатоквартирного будинку. Такий припис міститься у частині четвертій статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Для реалізації приписів зазначеної норми ініціативній групі необхідна інформація щодо всіх співвласників квартир або нежитлових приміщень, що розташовані в цьому багатоквартирному будинку, а саме дані щодо їх прізвищ, імен та по батькові.

Інакше ні повідомити їх особисто під розписку, ні відправити рекомендоване поштове відправлення на їх ім’я про проведення загальних зборів просто неможливо – адже важливість та юридичні наслідки вирішення питання про управління багатоквартирним будинком вимагає пересвідчитися в особі тієї людині, якій адресовано та вручається повідомлення.

Статтею 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» гарантовано право співвласників багатоквартирних будинків безоплатно одержувати інформацію про суб’єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом.

От саме з цього моменту і починаються численні проблеми та спекуляції з боку представників міської влади Харкова, які полягають в ось в чому.

Трошки передісторії щодо законодавчого регулювання питань, пов’язаних із оформленням права власності на нерухомість – а саме, із процедурою її державної реєстрації, оскільки порушені питання тісно пов’язані з подіями, про які йтиметься.

Нагадаємо, що з 01 січня 2013 року була змінена система державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що виявилося у наступному. По-перше, повноваження щодо здійснення цих функцій були передані, зокрема, від БТІ, які до цього часу опікувалися цією сферою, до органів Державної реєстраційної служби України. По-друге, в повному обсязі запрацював електронний Державний реєстр речових прав на нерухоме майно і відтепер відомості щодо кожної реєстраційної дії, що була здійснена стосовно об’єкта нерухомого майна, заносилися до Реєстру і зберігалися у ньому.

Звичайно, власники нерухомості мали змогу актуалізувати інформацію щодо своєї власності, звернувшись до будь-якого уповноваженого суб’єкта державної реєстрації для внесення інформації щодо їх нерухомого майна до Реєстру. Проте, фактично це не було обов’язковим, оскільки запровадження функціонування електронного Реєстру жодним чином не впливало на чинність вже зареєстрованих прав на майно та виданих правовстановлюючих документів. Тому для внесення інформації про права на нерухомість до Реєстру звернулись одиниці.

В результаті цієї реформи майже 100 % архівної інформації про власників нерухомого майна станом на 31 грудня 2012 року залишилася у паперовому вигляду у матеріалах технічної інвентаризації, реєстрових книгах, а також архівних справах, які велися підприємствами бюро технічної інвентаризації та до органів Державної реєстраційної служби України ними не були передані.

І, як показало тепер життя, міська влада зараз і опинилися у значному виграші від цієї ситуації.

З отриманням інформації про власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, які набули право власності на ці приміщення після 01 січня 2013 року, проблем немає – вся ця інформація дійсно міститься в електронному вигляді у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Для отримання такої інформації наразі можна звернутися з відповідною заявою до уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав (відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ними є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, спеціальні акредитовані суб’єкти (у місті Харкові на цей час єдиним таким суб’єктом є саме КП «ХМБТІ»), фронт-офіси (центри надання адміністративних послуг), нотаріуси або його помічник). Крім того, таку інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в електронній формі можна отримати через веб-портал Мін’юсту (https://kap.minjust.gov.ua/login/index/ ).

Ця процедура здійснюється відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.

Архівну ж інформацію про суб’єктів права власності на квартири та нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, які набули такі права до 01 січня 2013 року та не актуалізували інформацію про наявність у них цих прав шляхом внесення відомостей про ці права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, можна отримати лише в бюро технічної інвентаризації, а інформацію конкретно по місту Харкову – лише у КП «ХМБТІ»,

Проте, КП «ХМБТІ» відмовляє у наданні такої інформації на звернення ініціативних груп.

На сайті Харківської міської ради 15 квітня опубліковано нібито пояснення міської влади щодо причин таких відмов (режим доступу http://www.city.kharkov.ua/uk/news/-31481.html ).

Так, за словами директора Департаменту реєстрації виконавчого комітету Харківської міської ради Олега Дробота, ініціативні групи нерідко просять надати інформацію з паперових архівів КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації». Але на сьогодні надання такої інформації законом не передбачене. Тому Харківська міськрада і його структурні підрозділи при таких зверненнях керуються Законом України «Про захист персональних даних» та роз’ясненнями Конституційного Суду України, згідно з якими інформація про майновий стан особи і її майно є конфіденційною і не підлягає розголошенню крім випадків, коли людина дала на це згоду. Тобто, в цьому випадку Харківська міськрада стоїть на захисті прав харків’ян, які не давали згоди на розголошення цієї інформації.

Саме на цій позиції і спекулюють представники міської влади, фактично гальмуючи процеси створення харків’янами ОСББ.

Погодитись з цією позицією не можна.

По-перше, необхідно зазначити, що у переліку відомостей про особу, які статтею 11 Закону України «Про інформацію» віднесені до інформації конфіденційної, прізвище, ім’я та по батькові особи не містяться.

По-друге, низка актів чинного законодавства України на чолі з Основним Законом встановлюють, що інформація, що відноситься до інформації з обмеженим доступом, зокрема, інформація про особу у разі відсутності згоди такої особи на поширення цієї інформації щодо неї, може поширюватися у випадках, визначених законом, в інтересах прав людини (такі положення передбачені частиною другою статті 32 Конституції України, абзацом другим частини першої статті 302 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», частиною другою статті 21 Закону України «Про інформацію», частиною другою статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; такий висновок зробив Конституційний Суд України у Рішенні від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 у справі № 1-9/2012).

Ми маємо випадок, передбачений законодавством України для поширення такої інформації (положення статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»), та ситуацію, коли отримання такої інформації здійснюватиметься саме в інтересах прав людини (а саме, це дасть можливість дійсної реалізації співвласниками багатоквартирних будинків своїх прав на управління багатоквартирним будинком).

Звичайно, що фактично неможливо отримати документальні згоди на поширення персональних даних від близько мільйона мешканців міста Харкова, на необхідності чого намагаються наголосити представники міської ради та БТІ. Саме тому Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прямо і передбачає право співвласників багатоквартирного будинку на отримання такої інформації.

Отже, законодавство надає правові підстави для отримання інформації про суб’єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку.

Таке ж роз’яснення надало і Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у листі від 21.12.2015 № 8/9-3770.15, зазначаючи, що з метою забезпечення виконання вимог Закону у разі звернення співвласника багатоквартирного будинку (власника квартири або нежитлового приміщення у ньому) до БТІ щодо отримання інформації про суб’єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень БТІ мають усі правові підстави для надання такої інформації в межах відомостей, що наявні в БТІ.

Зауважимо, що як здебільшого по Україні, так і у місті Харкові бюро технічної інвентаризації функціонують у формі комунальних підприємств – тобто, вони створені саме владою відповідного населеного пункту. Звичайно, де-юре вони наділені власною правосуб’єктністю та мають статус незалежної юридичної особи, тобто самостійно здійснюють свою господарську діяльність та стають учасниками правовідносин. Проте, всі прекрасно розуміють, що ті, хто є їх засновниками, де-факто і встановлюють для них свої правила гри. Не стало виключенням і Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», засновником якого є Харківська міська рада. При чому, влада нашого міста навіть може стати взірцем такої «співпраці та взаємодії» з комунальними підприємствами міста, адже фактичний порядок роботи всіх КП Харкова та реальне здійснення ними своїх функцій за вказівкою міськради є притчею во язицех.

Ось і в цій ситуації з наданням інформації про суб’єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку лінію поведінки для начебто самостійного КП «Харківське БТІ» задає саме міська рада. Інакше чому б пояснення щодо причин ненадання БТІ такої інформації надавав керівник структурного підрозділу виконавчого комітету ХМР? Не побачити тут зв’язок просто неможливо.

Причина таких відмов міської влади у наданні інформації про суб’єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку криється у наступному.

Перехідні положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» містять дуже цікаву норму, відповідно до якої «У разі якщо протягом одного року з дати набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об’єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя.».

Отже, у разі, якщо до 01 липня 2016 року ОСББ у певному багатоквартирному будинку створено не буде, то питання щодо подальшого управління будинком вирішуватиметься виконавчим комітетом Харківської міської ради. І майже із 100%-ою впевненістю можна сказати, що конкурс на управління будинками виграє якесь наближене до ХМР КП на кшталт «Жилкомсервісу», яке надаватиме послуги з управління будинком на таких умовах та за такими тарифами, як це буде вигідно саме міськвладі.

Такий розклад речей і є дуже вигідним для міської влади і саме до такої ситуації прагнуть очільники нашого міста.

Отже, спекулюючи положеннями чинного законодавства України, міська влада міста Харкова створює штучні перепони для створення на території міста ОСББ у порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», чим унеможливлює реалізацію передбачених законом прав співвласників багатоквартирного будинку на самостійне управління будинком.

 

Без коментарiв

Додати свiй коментар