хронологія боротьби за прозорість, чесність та відкритість, або через терни до електронного декларування

18 березня нарешті набрали чинності довгоочікувані антикорупційні зміни до законодавства України: Закону України «Про запобігання корупції» щодо впровадження електронного декларування, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.

Нагадаємо, що впровадження системи електронного декларування вже традиційно супроводжувалося гучними скандалами. Так, відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці та інші суб’єкти декларування зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймається рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.

25 грудня 2015 року до цієї редакції вказаного пункту Прикінцевих положень закону депутати «під шумок» під час голосування за Державний бюджет України на 2016 рік внесли норму, якої не було у первісному тексті Закону, і яка передбачала початок функціонування системи електронного подання та оприлюднення декларацій не раніше 1 січня 2017 року незалежно від дати формування складу та початку роботи НАЗК. Така зміна викликала чимало обурення як серед представників громадськості, що спеціалізуються у сфері антикорупції, так і нібито серед самих народних обранців та інших політиків.

Для «виправлення такої прикрої помилки» 5 січня цього року у Верховній Раді було зареєстровано законопроект № 3755 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей подання службовими особами декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру у 2016 році» (ініціатор законопроекту – нардеп Денисенко В.І., http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57642 ), який у своєму первісному варіанті передбачав просто вилучити з тексту вищезазначеного пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» норми про «1 січня 2017 року». Проте 16 лютого прямо у залі засідань Верховної Ради під час обговорення цей законопроект трансформувався до невпізнанності. Так, до нього додатково були включені положення, відповідно до яких, по-перше, кримінальна відповідальність за декларування недостовірної інформації наставала з 1 січня 2017 року. Така норма повністю нівелювала виключення аналогічного застереження щодо запровадження електронного декларування у 2016 році. По-друге, пропонувалося звузити коло членів сім’ї, яких необхідно було відображати у декларації. По-третє, значно збільшувалася вартість майна, що підлягало відображенню у декларації про доходи – з 50 до 150 мінімальних заробітних плат, тобто, з 68 900 грн. до 206 700 грн., що розробники пояснили значною інфляцією. І, нарешті, по-четверте, народні обранці все ж не могли залишити у спокої нещасний пункт 2 прикінцевих положень закону про запобігання корупції та запропонували доповнити його положенням такого змісту: «Установити, що у 2017 році службові особи, які згідно із статтею 50 цього закону займають відповідальне та  особливо відповідальне становище, зобов’язані подати декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в порядку, встановленому цим законом протягом 60 календарних днів з дня   наступного з днем початку роботи системи подання  та  оприлюдненню  відповідно до цього закону декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Суб’єкти декларування при заповнення декларації мають право не вказувати вартість майна, активів, крім випадків, коли таке майно, активи є джерелом доходу». Ці поправки були представлені під час засідання Ради народним депутатом Денисенком В.І., а народним депутатом Князевичем Р.П. було наголошено, що такий текст погоджено з Міністерством юстиції, Міністерством закордонних справ, більшістю політичних сил та європейськими партнерами.

У такому вигляді законопроект 3755 і був підтриманий 238 депутатами, які потім слізно доводили, що підтримали його помилково, бо «на слух» не зрозуміли запропоновані зміни, та 11 березня направлений на підпис Президенту. 12 березня цей варіант закону було ветовано Президентом України та разом зі своїми пропозиціями повернуто ним до Верховної Ради; і вже 15 березня запропонований гарантом Конституції варіант Закону підтримали 278 депутатів. 16 березня Президент його підписав, 17 березня текст Закону було опубліковано у 48 випуску газети «Урядовий кур’єр» і з 18 березня Закон діє.

У чому ж полягають прийняті зміни?

По-перше, вони стосуються початку роботи системи електронного декларування державними службовцями свого майна, доходів, витрат та зобов’язань майнового характеру. З пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» умову, що система електронного подання та оприлюднення декларацій державних службовців діятиме не раніше ніж з 1 січня 2017 року, було виключено. Тепер для її запуску необхідне лише рішення НАЗК.

11 грудня минулого року Кабміном після тривалої процедури обрання членів НАЗК було призначено перших трьох «щасливчиків» – Чумака В.В., Скопича О.Д. та Корчак Н.М., один з яких – народний депутат Чумак В.В. – згодом відмовився від членства. 16 березня після майже 15-ти годинного заключного засідання конкурсної комісії було призначено ще двох членів Національного агентства з питань запобігання корупції – Рябошапку Р.Г. та Радецького Р.С., і тепер воно отримало кворум, що надає змогу розпочати його роботу.

Ще 15 березня відбулась презентація системи електронного декларування статків, доходів та витрат чиновників (https://minjust.gov.ua/ua/news/48148 ), яка була розроблена за сприяння експертів Програми розвитку ООН в Україні та Королівства Данія.

Як зазначила перший заступник Міністра юстиції Наталія Севостьянова під час презентації, сайт, через який пропонується заповнювати декларації, передбачає наявність особистого кабінету чиновника, до якого можна зайти за допомогою ЕЦП або BankID. Усі типи перевірок за новою системою включають моніторинг стилю життя, який проводитиме НАЗК. Дана система буде інтегрована з реєстрами, вказуючи працівнику НАЗК про те, що чиновник забув щось вказати.

Тож, вже цими днями агентство може прийняти рішення про запуск системи електронного подання та оприлюднення декларацій.

17 березня на сайті Міністерства юстиції України було розміщено повідомлення (режим доступу https://minjust.gov.ua/ua/news/48153 ), що відбулося установче засідання  Національного агентства України з питань запобігання корупції. Проте, перше засідання цього органу показало, що його обранцям не вдалось домовитись між собою та обрати голову агентства та його заступника. Отже, ще однією перепоною до системи прозорості може статися банальне невміння дійти компромісу.

Окрім цього нюансу, якщо проаналізувати прийняті зміни, то щоб безболісно обійти обов’язок подання декларацій через відкритий до доступу сайт, народні обранці приховали завуальоване пом’якшення санкцій за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, що стосуються дотримання вимог фінансового контролю, внісши досить хитрі норми і до Кодексу України про адміністративні правопорушення, і до Кримінального кодексу України.

Перший яскравий момент стосується кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації, що передбачена статтею 366-1 Кримінального кодексу України, і полягає він у тому, що відтепер кримінальна відповідальність за цією статтею наставатиме за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 мінімальних заробітних плат, тобто, понад 344 500 грн.

З якою метою стаття Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України “Про запобігання корупції”, або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації, була доповнена застереженням такого змісту? З огляду на рівень корумпованості та суми статків чиновників, зокрема, вищих ешелонів влади, на думку спадає єдина мета – уникнення такої відповідальності. Адже сума передбачена досить значна, і неспівпадіння відомостей декларації хоча б на 1 гривню менше зазначеної суми унеможливлює притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, лібералізації зазнала і адміністративна відповідальність за порушення вимог фінансового контролю, передбачена статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, друга хитрість полягає у тому, що відтепер адміністративно  караним діянням є лише несвоєчасне подання БЕЗ ПОВАЖНИХ ПРИЧИН декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Під поважні причини можна «підтягнути» будь-яку життєву обставину, а, зважаючи, що вирішити питання щодо оформлення лікарняного листка наразі не є проблемою – були б гроші, а для тих, хто оперує сумами у сотні тисяч гривень – це взагалі і не питання, то здається, що кількість притягнутих до відповідальності за цією статтею чиновників буде дорівнювати нулю.

Іншою суттєвою зміною, якої зазнала вказана стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення є те, що відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат.

Отже, у разі неспівпадіння відомостей декларації з реальними статками чиновника на суму менше 137 800 гривень притягнення до відповідальності взагалі неможливе? Тож, можна починати святкувати вже зараз?

Адже навряд чи суми, закладені і у статті Кримінального кодексу України, і у статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стосуються розмірів неспівпадінь, були закладені наобум, «зі стелі». Із впевненістю можна припустити, що законотворці та інші посадовці, що мають відношення до законодавчої та законотворчої процедур, вирахували саме потрібну їм суму.

Отже, не помітити лібералізацію та пом’якшення санкцій за недодержання обов’язку подання декларацій суб’єктами декларування, яку швиденько впровадили разом із запуском системи електронного декларування, просто неможливо. І за таких обставин на душі стає чомусь дуже прикро за тих, хто щиро вірить в успіх і докладає зусиль до боротьби з корупцією.

Без коментарiв

Додати свiй коментар