Переваги нового закону про державну службу: міф чи реальність?

У попередній публікації ми підіймали ті проблеми, які є справжніми викликами для сучасного інституту державної служби в Україні. Пропонуємо разом із нами проаналізувати основні новації Закону України «Про державну службу» у розрізі їх імплементації та подальшого практичного застосування.

Як ми зазначали раніше, однією з основних актуальних проблем державних службовців, а також причиною високого рівня побутової корупції посадовців є катастрофічно низький рівень заробітної плати, що у деяких випадках сягає межі прожиткового мінімуму.

Новий закон передбачає поступове вирішення цієї проблеми, але далеко «не на часі». Ця норма вступить в дію лише з січня 2017 року, оскільки на сьогодні немає необхідних фінансових ресурсів для її запровадження. Малоймовірно, що підвищення розміру посадового окладу для державних службовців зможе стати ефективним механізмом для залучення професіоналів на посади державної служби в найближчій перспективі. І хоча мінімальний розмір такого окладу не може бути меншим двох розмірів мінімальної заробітної плати, така норма набуде чинності лише з 1 січня 2019 року. На питання щодо того, за який рахунок годувати свої сім’ї державним посадовцям до 2019 року, відповіді ми не маємо.

Другою кількісною зміною, яку проголошує новий закон, є скорочення чисельності посад, які відносяться до державної служби. У сучасних гаслах українського уряду ця теза чомусь забарвлена оптимізмом. Ми ж, у свою чергу, можемо констатувати те, що відсутність відповідних державних програм щодо підтримки безробітних чи неможливість створення альтернативних робочих місць в інших сферах українського суспільства призведе до збільшення соціальної напруги серед населення та зростання рівня бідності. Наразі ж такі альтернативні робочі місця фактично відсутні (в якості прикладу приведемо рішення про ліквідацію територіальних управлінь юстиції, в наслідок якої більше 5000 українських юристів залишаться без роботи вже найближчим часом).

Питанню «прозорості», здавалось би, відведено значне місце у новому законі «Про державну службу». Це напряму пов’язано із запровадженням процедури проведення відкритих конкурсів під час призначення державних службовців. Проте законодавець не звертає достатньо уваги ані на суб’єктний склад конкурсних комісій, ані на незалежність процедури їхнього формування. Поточна редакція закону фактично дозволяє формувати конкурсні комісії на розсуд керівництва органу, забезпечуючи «свої правила гри». Слід звернути увагу на те, що члени Комісії з питань вищого корпусу державної служби виконують свої повноваження на громадських засадах і водночас займають посади (в тому числі й керівні) в державних органах, громадських об’єднаннях. Вони виконують свої посадові обов’язки, що, звичайно, може привести до прийняття ними «домовлених» рішень. Отож, прозорість і відкритість конкурсного відбору на державні посади у новому законі продовжує викликати чимало питань.

До того ж, в законі передбачено створення в органах державної влади постійно діючих дисциплінарних комісій, що розглядатимуть дисциплінарні справи працівників та визначено порядок створення таких комісій. З огляду на постійний склад дисциплінарних комісій та порядок їх утворення, викликає сумнів компетентність одних і тих же членів комісії щодо професійного та об’єктивного розгляду дисциплінарних справ щодо всіх державних службовців цього органу. Насправді ж, такий захід більше схожий на прирощення бюрократії, аніж на підвищення прозорості.

Аналіз викладених у законі кваліфікаційних вимог до державних службовців свідчить про зниження освітнього та кваліфікаційного рівня осіб, які мають право на зайняття відповідних посад. Особливі занепокоєння щодо професіоналізму майбутньої державної служби виникає вимога до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «В», щодо наявності вищої освіти молодшого бакалаврського або бакалаврського рівня (без жодних вимог до професійного рівня, стажу роботи). Відповідно до вимог закону 2/3 усіх посад мають належати до цієї категорії. Для ілюстрації: це, зокрема, позиції керівників підрозділів у складі державних органів усіх рівнів (від апаратів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України до місцевих державних адміністрацій та інших територіальних органів влади). І ось такий бакалавр у складі одного зі структурних підрозділів Кабінету Міністрів України буде втілювати в життя стратегію розвитку держави, імплементувати європейський досвід. Міф чи реальність?

Цікаво й те, що і керівник підрозділу органу виконавчої влади, і провідний спеціаліст у територіальному органі виконавчої влади матимуть одну категорію та ранг. Чи буде це сприяти підвищенню престижності інституту державної служби та статусу державного службовця в Україні? Навряд чи.

Політичний нейтралітет у новому законі залишається відкритим питанням. Відтепер лише державний службовець категорії «А» повинен буде зупинити членство в політичній партії, також йому буде заборонено суміщати державну службу з виконанням повноважень депутата місцевої ради. Усім іншим державним службовцям це дозволено, а заборона стосується лише входження до складу керівних органах партій.

Поправки до проекту закону були внесені у другому читанні, на відміну від першого, де усім держслужбовцям було заборонено бути членами партій. І назвали це компромісом, а навіщо в питанні політичної окрасу держслужбовців потрібен компроміс, а не конструктивний підхід?

Ми ж добре розуміємо, що при підготовці до кожних виборів, держслужбовців записують у різні партії та використовують їх адмінресурс. Потім це призводить до того, що наступний новопризначений керівник їх звільняє, змінюючи на «своїх».

Так чи інакше, але прийняття Закону України «Про державну службу» наразі продовжує викликати чимало питань.

Яка доля чекає на тих держслужбовців, які підпадуть під скорочення?

Чи будуть створені умови для працевлаштування осіб, які залишаться без роботи?

Чи буде забезпечено урядом задекларований рівень оплати праці?

Та чи почують урядовці експертні рекомендації?

Та чи зможе уряд, роботу якого визнано незадовільною, реалізувати основні положення закону, чи це буде робити вже новий уряд?

Відповіді на ці та інші питання покаже час…

 

Без коментарiв

Додати свiй коментар