Обіцянки Мін’юсту: невиправдані сподівання або як отримати винагороду державним реєстраторам?

Майже рік тому, а саме 12 лютого 2015 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики Міністр юстиції України Павло Петренко презентував Концепцію реформування системи реєстрації прав на нерухоме майно.

Серед значної низки новел, що планувалися до запровадження, одним із мотиваційних інструментів для підвищення якості надання послуг у сфері державної реєстрації та боротьби з побутовою корупцією було оголошено запровадження виплати гідної винагороди державним реєстраторам.

Таке нововведення декларувалося як вже майже виконане, у зв’язку з тим, що такі норми вже були передбачені у законопроекті № 1580.

Однак, не дивлячись на те, що вказаний законопроект був прийнятий того ж дня і набрав чинності вже 05 квітня 2015 року, протягом минулого року таку винагороду так і не вдалося отримати ані державним реєстраторам прав на нерухоме майно та бізнесу, ані працівникам органів державної реєстрації актів цивільного стану (далі – органи ДРАЦС).

Чому? – виправдання звичайно є, та ще й цілком обґрунтоване: спочатку було необхідно півроку, щоб Кабінет Міністрів України затвердив відповідний Порядок (постанова Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 754, обсягом 2 сторінки), після – знадобилося ще три тижні для оприлюднення цієї постанови (тільки 01 жовтня 2015 року вона набрала чинності), а потім вже виплачувати було ніколи та й незрозуміло звідки, адже у кошторисах Головних територіальних управлінь юстиції в областях видатки за відповідною статтею передбачені не були.

Так, у державних реєстраторів органів юстиції залишилися лише сподівання на покращення у майбутньому році.

Проте цим сподіванням не судилося збутися, тому що вже 25 грудня 2015 року довгоочікувана постанова Кабінету Міністрів України № 754
від 08 вересня 2015 року (відповідно до якої державні реєстратори саме органів юстиції могли отримати щомісячну та щорічну винагороди у розмірі від 2 до 10 мінімальних заробітних плат) несподівано втратила чинність.

Виправдання і цього разу знову цілком обґрунтовані: це сталося у зв’язку із прийняттям законів про повну передачу (децентралізацію та демонополізацію) повноважень з питань державної реєстрації.

Крім того, 25 грудня 2015 року постановою № 1131 Кабінет Міністрів України одразу затвердив «новий» Порядок виплати винагороди державним реєстраторам та працівникам органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Тільки тепер зазначена постанова стосується дещо іншого суб’єктного складу – майбутніх державних реєстраторів нерухомості та бізнесу, які будуть перебувати у трудових відносинах з місцевими державними адміністраціями (а для державних реєстраторів, яки поки що працюють в органах юстиції така винагорода вже не передбачена). Щодо працівників органів ДРАЦС, то їм звичайно «пощастило» більше – їх залишили у зазначеному Порядку.

Таким чином, станом на 01 січня цього року питання виплати винагороди начебто у повному обсязі врегульоване законодавством України. Так, на сьогодні є чинними норми трьох законів, що передбачають виплату винагороди державним реєстраторам та працівникам органів ДРАЦС (стаття 35 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», стаття 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»
та стаття 8 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»), а також прийнята на їх виконання постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1131.

Так чи зможуть нарешті працівники органів ДРАЦС та вже «нові» державні реєстратори (працівники місцевих державних адміністрацій) хоча б цього року отримати обіцяну гідну винагороду? (у розмірі від 2 до 10 мінімальних заробітних плат?)

Кому насправді цікаво дізнатись відповідь на це питання, пропонуємо разом з нами уважно прочитати (порівняти) та знайти «кілька відмінностей»
у майже однакових постановах Кабінету Міністрів України, що визначають Порядок виплати винагороди державним реєстраторам та працівникам органів ДРАЦС (№ 754 від 08 вересня 2015 року та № 1131 від 25 грудня 2015).

Чомусь в останній (чинній на сьогодні) постанові Кабінету Міністрів України № 1131 ми взагалі не змогли знайти:

– ані розміру винагороди для державних реєстраторів (ні мінімального, ні максимального), що раніше був визначеній у пункті 2 постанови № 754;

– ані джерела фінансування такої винагороди (як це було визначено у пункті 5 Порядку, затвердженого постановою № 754).

Що це: проста недбалість під час підготовки відповідного проекту постанови або навмисне видання постанови, яку неможливо виконати без внесення до неї додаткових змін? – кожен зробить свої висновки.

А у нас знову виникає низка запитань, на які поки що немає відповідей:

Чи зможуть такі працівники, отримуючи мінімальну заробітну плату, бути вмотивовані на якісне та віддане виконання своєї роботи? Яким чином прийняття «таких» постанов допоможе країні подолати побутову корупцію?

Так у якому ж розмірі працівники органів ДРАЦС і майбутні державні реєстратори місцевих державних адміністрацій зможуть отримати довгоочікувану винагороду?

Як Головні територіальні управління юстиції в областях та місцеві державні адміністрації зможуть готувати бюджетні запити та кошториси витрат на оплату праці відповідних спеціалістів, коли розмір такої винагороди нормативно не визначено?

Мабуть так і народжуються невиправдані сподівання звичайних державних службовців, коли красиві слова і обіцянки залишаються тільки на папері.

Задля кого проводяться реформи? Правильна відповідь – заради людей! Проте наведений вище приклад є яскравим прикладом «реформи заради реформ».

Без коментарiв

Додати свiй коментар