Безробітні юристи у районних центрах: інший бік реформ юстиції.

Стрижнем розвитку будь-якої економіки (навіть не зважаючи на начебто «непрохідну прірву» між неолібералізмом та державним протекціонізмом) є системна боротьба з безробіттям та забезпечення належних умов для самореалізації кожного громадянина. Саме такі соціальні та економічні орієнтири завжди знаходять політичну, суспільну та діяльнісну підтримку серед різних верств населення та відображають реальну роботу керманичів держави.

У сучасному світі безробіття є соціальною катастрофою, яка за свою тривалу історію вже поставила за межі соціальної підтримки та політичної успішності не один уряд. Безробіття є не тільки політичною небезпекою (внаслідок дуже швидких процесів люмпенізації), але й економічною загрозою (через послідовне зменшення та знищення внутрішнього ринку, «вимивання» з нього грошей та товарів, виникнення «тіньового» ринку тощо).

Сучасні процеси державного реформування, які реалізує уряд України, суттєво впливають як на структуру, так і на якісні особливості ринку праці. Так, задекларовані ліквідація територіальних органів юстиції та утворення на їх базі відокремлених підрозділів центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (у системі Міністерства юстиції України) тісно пов’язані зі скороченням робочих місць.

Як ми зазначали у попередніх статтях, відповідно до Плану заходів з реформування територіальних органів Міністерства юстиції України та розвитку системи безоплатної правової допомоги вже з 01 липня 2016 року по всій Україні припинять свою діяльність 500 районних, міських, міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції, у яких наразі працюють 5000 фахівців [1].

Які ж соціальні, демографічні та економічні наслідки такого «звільнення» системи від фахівців на територіях можна прогнозувати? В даному випадку мова йде саме про втрату роботи фахівцями із сільської місцевості – «українського села».

Першим таким наслідком ми вбачаємо каталізацію процесу соціально-демографічного вимирання «українського села». Окрім скорочення зайнятості у сфері органів юстиції вже протягом багатьох років в українському селі активно закривають некомплектні школи та лікарні, фактично нівелюючи можливість для зайнятості у сільській місцевості представників класичних та поважних професій – лікарів, вчителів та вже й юристів. Звичайно, процеси ущільнення мережі загальноосвітніх та медичних закладів, установ та органів юстиції мають на меті підвищення ефективності та рентабельності надання послуг громадянам, проте ці процеси мають й значні «побічні ефекти» –  погіршення доступності надання послуг, підвищення безробіття на селі, диспропорція ринку праці, активізація міграційних процесів.

Про справжнє вимирання «українського села» варто зазначити й у демографічному аспекті. Як би там не було, але сільська місцевість завжди була майданчиком для «професійного старту» молодих фахівців, які отримали освіту за кошти державного бюджету. Така системна реалізація політики скорочення робочих місць у районних центрах призведе до того, що села взагалі забудуть про молодь як соціально-демографічну групу. У найгіршому випадку молодь буде «нагадувати» про себе добре усім знайомими нелегальними практиками.

Скорочення зайнятості на селі сприяє диспропорції ринку праці у міській місцевості. По-перше, це вимушена трудова міграція безробітних юристів із сільської місцевості; по-друге, збільшення кількості безробітних у секторі певної професії; по-третє – зникнення цілих категорій занятості (причому саме кваліфікованих категорій, що для сільської місцевості є дефіцитним).

Але найгіршим є те, що, скорочуючи робочі місця, держава залишається байдужою до подальшої долі своїх екс-службовців, оскільки фактично не пропонує будь-яких альтернатив працевлаштування (не враховуючи можливість пройти конкурс на посади у небагаточисельних центрах надання безоплатної вторинної правової допомоги у нашому випадку).

В якості альтернатив може виступити і забезпечення часткової перекваліфікації, і розробка спеціальної програми з працевлаштування в органах та установах юстиції на обласному рівні чи у Міністерстві юстиції. Проте й тут варто казати про суттєве скорочення. Лише за 2015 рік структура Головного територіального управління юстиції у Харківській області втратила більше 70 осіб. І це були далеко не керівні «крісла», як про це повідомляв Мінюст, а такі необхідні «технічні» посади як діловоди та секретарі, які щодня забезпечують доступність та реальне наближення юстиції до людей. Але цілий комплекс проблем, що паралельно породжують реформи, проблем, які мають «людське обличчя», керівництво Міністерства юстиції України системно залишає поза увагою.

Як зазначив заступник Міністра юстиції України Гія Гіцадзе 28 січня 2016 року під час свого виступу в Американському домі Посольства США в Україні: «Коли у вас 5 тисяч сидять без зарплати – вони безробітні. Це не робочі місця. Коли людина приходить на роботу і думає, чим нагодувати сім’ю, то такий держслужбовець не потрібен державі. Він має думати про свою роботу. І коли в нього не має гідної зарплати, якщо ми це не зробимо, то наші реформи через 6-8 місяців повернуться назад» [2].

Ми цілком погоджуємось з шановним заступником Міністра юстиції України Гією Гіцадзе щодо непристойного рівня заробітних плат державних службовців, який поки що залишається на межі прожиткового мінімуму. Проте таку позицію одного з керманичів Мінюсту навряд чи можна назвати державницькою. Адже, продовжуючи логіку пана Гії Гізойовича, втративши роботу, екс-держслужбовці будуть думати не лише про те, як нагодувати свої родини, але й про те, як це зробити «завтра», не маючи роботи. Це питання стоїть особливо гостро саме для фахівців із сільської місцевості, для яких заробітна плата має й символічний зміст, оскільки саме зайнятість на селі є перспективою його гармонійного розвитку.

[1] Відповідно п.13 Плану заходів з реформування територіальних органів Міністерства юстиції України та розвитку системи безоплатної правової допомоги, затвердженого до наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2015 №2748/5.

[2] http://www.prostir.ua/?news=ofitsianty-narodu-zastupnyk-ministra-yustytsiji-hiya-hetsadze-rozpoviv-pro-reformy-tsijeji-struktury

 

Без коментарiв

Додати свiй коментар