ДО УКРАЇНСЬКОМОВНОГО СЕРЕДОВИЩА ЧЕРЕЗ ОСВІТУ, КУЛЬТУРУ І ЗАКОНОДАВСТВО

5 липня в медіа центрі «Время» за ініціативи громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ» відбувся круглий стіл «Українськомовне середовище: стан, перспективи, стратегії розбудови».

Учасники круглого столу спільними зусиллями намагалися знайти відповідь на запитання, як же у нашому суспільстві створити українськомовне середовище і що для цього потрібно зробити органам державної влади, громадськості і представникам бізнесу.

Участь у заході взяли представники громадськості, науковці, мовники, політологи. Спікерами заходу виступили експерти громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ» Софія Бутко, Юрій Георгієвський та Олександра Дейнеко.

Олександра Дейнеко, експерт громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ», кандидат соціологічних наук, поінформувала присутніх про проект «Моя Українська» від ГО «ЕкспертиЗА Реформ». На її думку, прищепити інтерес до вивчення української мови серед учнівської молоді можливо завдяки інтерактивному святкуванню шкільних свят і зустрічам школярів із талановитими і відомими українськомовними діячами. Вона також зазначила, що в Украйні присутня доволі чисельна мовна група, яка визнає українську в якості рідної мови, проте не послуговується нею у повсякденному житті. Створення українськомовного середовища, на її думку, покликано на нівелювання розриву між цими групами.

Софія Бутко, член громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ», кандидат філологічних наук, наголосила, що у цій ситуації необхідно повністю прибрати російську мову зі шкіл, дитячих садків і позашкільних навчально-виховних закладів і як мову навчання, і як дисципліну, з паралельним створенням в регіонах по одному закладу різного типу з навчанням мовами  нацменшин. Доречно запровадити для влаштування на роботу в суспільно значущих сферах, зокрема освітній, управлінській, науковій, медичній, культурній та сфері обслуговування, складання екзамену з української мови; а у сфері теле- та радіомовлення – доцільно створити 1 регіональний канал, який цілодобово здійснюватиме мовлення мовою нацменшин. Усі ж інші канали мають бути стовідсотково українськомовними.

Голова Координаційної ради громадської організації «ЕкспертиЗА Реформ», доктор юридичних наук Юрій Георгієвський акцентував на необхідності якнайшвидшого прийняття закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а також відмітив деякі його недоліки. Зокрема, це відсутність у законі системи навчання українській мові дорослого населення, необхідність запровадження регіональних підрозділів Центру української мови та заполітизований характер закону, оскільки він передбачатиме, що Уповноваженого із захисту державної мови призначатиме Уряд, а не Верховна Рада, а склад Національної комісії зі стандартів державної мови формуватиметься представниками влади різних рівнів, що ставить під питання об’єктивність її роботи.

Анатолій Сергієнко, голова Координаційної ради Громадського об’єднання «Поступ», депутат Харківської обласної ради 6 скликання, вважає, що насправді у Харкові немає проблеми з українською мовою: «Інтелігентський Харків і може, і готовий говорити українською мовою. Можливо, ще немає сміливості перейти на українську повністю, але завдяки, зокрема, таким заходам, як сьогодні, можна допомогти вирішенню цього питання. Результати цього круглого столу будуть внеском в те, щоб законопроект 5670-д був якомога досконаліше». Його рекомендація до положень проекту закону – необхідно прибрати конструкцію «регіональна мова». Її використання є некоректним, бо Конституція України не передбачає поняття регіону.

Журналіст Володимир Носков особливу увагу звернув на необхідність створення суспільного українськомовного радіомовлення.

Доктор історичних наук, етнолог Володимир Скляр зазначив, що та ситуація, яку маємо зараз, – це результат багатолітньої імперської політики царської Росії, спрямованої на знищення українського етносу. В умовах бездержавності українська мова стала мовою спротиву, а російська мова – мовою пристосування. В Україні після розпаду СРСР при владі залишилась партійна номенклатура, перефарбована в інший колір, якій насправді байдуже мовне питання. «Буде українська влада – буде українська мова, а поки влада імітує свою українськість – сподіватись на те, що будуть якісь зміни – не потрібно. Українська мова є визначальною ознакою ідентичності, а в нас імітували цю ознаку» – сказав науковець.

Письменниця, громадська діячка Ніна Виноградська звернула увагу присутніх на такий існуючий в нашому законодавстві нонсенс як використання  конструкції «національні меншини та мови національних меншин». Адже загальновідомим є те, що національність людини – її приналежність до якоїсь нації – в нашій державі на сьогодні ніяким документом не засвідчується. Єдиним офіційним правовим статусом особи в Україні є українське громадянство. Тому говорити про мову інших національностей в Україні – недоречно. Доцільним у напрямку доопрацювання положень законопроекту 5670-д є визначення поняття «національність».

Анатолій Здоровий, громадський і політичний діяч, запропонував підготувати колективне звернення від харківської громади та звернутися до органів влади з проханням відродити Український культурний центр, де б могли збиратися українці.

Двоє учасників круглого столу – Дмитро Овсянкін і Дмитро Прокудін – почали свої виступи російською, що обурило інших учасників. Один з учасників – Роман Кушнарьов – навіть, на жаль, покинув захід. Під час своїх виступів спікери все ж перейшли на українську мову і мовне середовище під час круглого столу було відновлено. Дмитро Овсянкін пояснив використання російської мови недостатнім, на його думку, рівнем свого володіння українською. На що модератор зустрічі Дейнеко Олександра зазначила “Пане Дмитре, у Вас чудова українська. Не соромтесь нею послуговуватись”. Організатори заходу стоять на позиції, що помилятися не соромно. Завжди потрібно самоудосконалюватися і підвищувати рівень власного мовлення. Як зазначила Софія Бутко: “Шлях до гарної української лежить через “погану” українську”.

В якості резолюції круглого столу було ухвалено:

А) підготувати спільні експертні рекомендації з удосконалення положень законопроекту 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» з урахуванням усіх висловлених слушних пропозицій учасників заходу та направити їх до народних депутатів-авторів законопроекту;

Б) ініціювати розробку і внесення пропозицій для затвердження на Харківщині Програми захисту української мови;

В) порушити питання щодо створення Українського культурного центру.

No Comments

Post a Comment